Державна реєстрація сільськогосподарських підприємств — це засвідчення факту створення або припинення цього підприємства, а також вчинення інших реєстраційних дій, передбачених законодавством, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Для проведення державної реєстрації фермерського господарства засновник або уповноважена ним особа повинна особисто подати державному реєстратору такі документи:

• документ, що підтверджує право власності або право користування на земельну ділянку;
• заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
• примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
• два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів – один примірник).

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатне передання їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де розташоване фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано кілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначають як середній по цих підприємствах. За відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір паю визначають як середній по району. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідних органів виконавчої влади, повноваження яких встановлено ст. 122 Земельного кодексу України.

У заяві зазначають:

• бажаний розмір і місце розташування ділянки,
• кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безкоштовне отримання земельних ділянок у власність,
• обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Вирощування генетично модифікованих культур в Україні не заборонено, але такі сорти підлягають обов’язковій реєстрації згідно Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів».

Державну реєстрацію ГМО здійснюють центральні органи виконавчої влади після проведення державного випробування (апробації). Процедури апробації та реєстрації затверджені Постановою КМУ № 808. Реєстрація здійснюється строком на п’ять років на безоплатній основі.

Суб’єкти господарювання, які вперше вводять в обіг ГМО, складають у довільній формі письмову декларацію, в якій в обов’язковому порядку зазначаються:

• відомості про суб’єкта господарювання;
• інформація, що така продукція містить ГМО або отримана з їх використанням;
• номер у Державному реєстрі ГМО.

В законі визначено наступне:

Відповідно до статті 19 Закону України "Про оренду землі", при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може бути меншим як 25 років.

В свою чергу, строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Премія - грошова сума, що виплачується понад основну заробітну плату, як стимулювання та заохочення за успішну трудову діяльність.

Положення про преміювання повинно містити вичерпний перелік підстав, за які можливо позбавити працівника премії. Позбавлення працівника премії не являється погіршенням умов оплати праці, тому не має необхідності за 2 місяці попереджати працівника про майбутнє скасування премії.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про звернення громадян", Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ч.1, ч.5 та ч.6 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Отже, відповідно до вищевикладеного Закону, Ви можете подати скаргу на робітника поліції. Дану скаргу необхідно подавати на ім'я керівника, де працює поліцейський, дії якого Ви оскаржуєте або до вищестоящого органа. Дана скарга має відповідати вимогам, що визначені Законом України "Про звернення громадян"

ТАК, можете.

Фізична особа - підприємець, що сплачує єдиний податок другої групи, має законне право провадити роздрібний продаж пива для споживання на місці, за умови володіння статусом суб'єкта громадського харчування за кодом виду економічної діяльності 56.10, включенням підприємця до Реєстру під номером 39 та отриманням ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Повідомте будь-ласка детальніше причину того, чому нотаріус сказала чекати 19 місяців ? 19 місяців і військовий стан ніяк не пов'язані між собою.

Якщо нотаріус вимагає такі документи, однак Ви не можете їх надати, то Ви можете звернутися до суду, відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, для встановлення факту належності правовстановлюючих документів спадкодавцю.

Після отримання рішення суду, нотаріус буде зобов'язаний його прийняти замість свідоцтва про шлюб, оскільки рішення суду буде підтверджувати те, що він вимагав.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Ви маєте наступні види допомог, пільг по безробіттю, соціальних послуг:

• допомога по безробіттю;
• допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;
• професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, на підприємствах, в установах, організаціях;
• профорієнтація;
• індивідуальне планування працевлаштування;
• пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо Ви працевлаштуєтесь, то виплата допомоги по безробіттю припиняється.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі:

1. закінчення строку її виплати;
2. зайнятості особи;
3. поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;
4. подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;
5. дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання;
6. дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
7. припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин;
8. невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дня, наступного за днем прийняття ним рішення про таке відвідування;
9. непідтвердження без поважних причин будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного протягом 30 робочих днів з дня, наступного за днем останнього підтвердження (відвідування) (під час дії надзвичайного або воєнного стану, карантину, у разі виникнення надзвичайної ситуації);
10. встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу зареєстрованого безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;
11. встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), крім виконання оплачуваних робіт під час проходження зареєстрованим безробітним виробничого навчання та виробничої практики на підприємстві, в установі, організації, індивідуального навчання на робочому місці (на виробництві) або стажування, участі у громадських роботах або інших роботах тимчасового характеру, виконання оплачуваної роботи, пов’язаної з організацією підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів;
12. набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
13. вступу на навчання за денною, дуальною формами здобуття освіти (крім професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції);
14. призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
15. досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років;
16. подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;
17. смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
18. з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання особи нездатною до трудової діяльності;
19. неповідомлення у період реєстрації зареєстрованим безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про виїзд за межі України;
20. перебування зареєстрованого безробітного у період реєстрації за межами України одноразово понад 14 календарних днів або сукупно понад 60 календарних днів протягом року (крім документально підтверджених випадків, пов’язаних з виїздом зареєстрованого безробітного за кордон на лікування (у тому числі членів його сім’ї) або у зв’язку із смертю близьких родичів, нещасним випадком, що стався за кордоном із зареєстрованим безробітним або членами його сім’ї, відсутністю транспортного сполучення та можливості повернення в Україну у зв’язку з карантином, надзвичайною ситуацією, надзвичайним станом або іншими обмежувальними заходами, що введені країною або транспортною компанією).

Умови воєнного стану дозволяють виїзд дитини за кордон без нотаріально посвідченої згоди другого батька (усиновлювача). Правила перетину кордону регулярно зазнають змін, тому рекомендуємо уточнювати актуальну інформацію шляхом звернення на гарячу телефонну лінію Прикордонної служби України.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на самостійний виїзд за межі України згідно з положеннями частини третьої статті 313 Цивільного кодексу України.