Цей документ означає, що Вам відмовлено в перетині кордону. Ви можете дану відмову оскаржити, однак, так як Вам відмовлено законно, то не має сенсу її оскаржувати.

Вам нічого не забороняє взяти закордонний паспорт, знову поїхати на границю та перетнути кордон України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 22 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", людину, якій 53 роки та має звання лейтенанта - МОЖУТЬ мобілізувати, оскільки граничний вік перебування на військовій службі під час особливого періоду (війни) становить 60 років.

Особи з інвалідністю мають наступні пільги:

• Трудові пільги для осіб з інвалідністю
• Відпустка для осіб з інвалідністю 1, 2 і 3 групи
• Пільги на навчання для осіб з інвалідністю
• Пільги на медикаменти та лікування
• Пільгове отримання путівок
• Пільги на телефон і радіозв’язок
• Пільги на транспортні послуги
• Пільги по оплаті житлово-комунальних послуг

Для отримання пільг по інвалідності  необхідно оформити один з наступних документів:

• посвідчення, яке підтверджує відповідний статус або пенсійне посвідчення
• довідка про призначення виплат за Законом «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»
• довідка про видачу державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Уточніть будь-ласка групу інвалідності та вид пільг, для того, щоб я міг надати точну відповідь.

ТАК, повинні прийняти.

Законом України № 646-IX від 02.06.2020 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб» запроваджено допомогу на догляд - одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з законом, оформлення постійного догляду можливе щодо таких категорій осіб, які його потребують:

• за дітьми-інвалідами віком до 18 років;
• за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку;
• за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду;
• за іншими громадянам похилого віку, інвалідами,  дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Опікуном або піклувальником можуть бути повнолітні дієздатні громадяни.

Оформлення опікунства — довга і непроста процедура. Проте, оформити постійний догляд за особою, яка його потребує, в рази легше та швидше.

Постійний догляд за літніми людьми оформлюють на їхнє прохання. Процедура встановлення постійного догляду оформляється легше та швидше за опікунство, адже немає необхідності у судовому порядку визнавати людину недієздатною.

Для оформлення піклування (патронажу) необхідні такі документи:

• заява від пенсіонера з проханням про призначення йому піклувальника;
• копії паспортів;
• довідки про реєстрацію місця проживання;
• документи, що підтверджують право власності на майно або право користування майном;
• довідка лікарської комісії, яка підтверджує необхідність догляду за літньою людиною;
• довідка про стан здоров'я особи, яка бажає здійснювати догляд.

Одним із способів захисту від рейдерської атаки є встановленням в статуті підприємства:

• умови про те, що окремі рішення загальних зборів, наприклад, щодо зміни керівника підприємства, мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем чи головуючим на зборах;
• голова та секретар загальних зборів мають обиратися із числа учасників (засновників) товариства;
• обмеження для представницьких функцій керівника і внести відповідні відомості до ЄДР;
• умови про необхідність нотаріального посвідчення окремого виду договорів;
• конструкцію «відчуження частки в статутному капіталі відбувається на підставі нотаріально посвідченого договору, невід'ємною частиною якого є акт приймання-передачі частки в статутному капіталі, що подається для державної реєстрації»

Робоча віза на півроку дає право на короткострокову (сезонну) роботу в будь-якій галузі виключно на території Польщі максимум 6 місяців протягом 12 місяців. Якщо цей термін буде перевищено, така робота буде вважатися нелегальною.

Однак, залишитися після закінчення візи можна. Існує 2 варіанти: Безвіз 90 днів, або подача на карту побиту.

Залишитися на 90 днів можна не тільки після піврічної візи, а і після річної на запрошення від воєводи і після сезонної візи на 9 місяців.

Нагадую, що відповідно до ст. 2 п.1 Закону Республіки Польща «Про надання допомоги громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави»:

1. перебування всіх громадян України, які прибули на законних підставах на територію Республіки Польща у зв’язку з воєнним діями в Україні та задекларували намір залишитися в Польщі, вважається легальним протягом 18 місяців, починаючи від дня 24 лютого 2022 року.
2. Громадяни України, які в будь-який момент під час перетину кордону оголосили про виїзд з України у зв’язку з метою отримання захисту в Польщі, можуть протягом 18 місяців з 24 лютого цього року вільно виїжджати з Польщі та їх повернення до Польщі в цей період буде законним.
3. Громадяни України, які в’їжджають до Польщі, щоразу повинні повідомляти про мету своєї подорожі в рамках прикордонного контролю. Так, задекларувавши своєю метою в’їзду до Польщі – необхідність отримання захисту у зв’язку з воєнними діями в Україні, громадяни України мають можливість на набуття права на легальне перебування, про яке йдеться вище.
4. Громадянин України втрачає право легального перебування в Польщі протягом 18 місяців, починаючи з 24 лютого ц.р., у разі одноразового виїзду з території Польщі строком більше одного місяця, а не коли сума коротких виїздів перевищить цей термін.
5. Громадянин України, в’їзд якого на територію Республіки Польща з території України не пов’язаний з військовими діями, а має характер регулярного прикордонного руху, підлягає прикордонному контролю на принципах, визначених у Шенгенському кодексі про кордони (наявність біометричного паспорта та дотримання коридору перебування до 90 днів протягом 180 днів).
6. Громадянин України, який повністю використав дозволений термін перебування, може заявити про в’їзд до Польщі у зв’язку з військовими діями на території України, що обумовить додаткове вивчення його заявки на підставі ст.32 Закону про іноземців та, у разі позитивного розгляду, йому може бути дозволено в’їзд на територію Польщі.

До 31 грудня 2023 року, право на продаж та придбання землі буде надано виключно фізичним особам-громадянам України, з обмеженням не більше ніж 100 гектарів на одну особу.

З 1 січня 2024 року, землю сільськогосподарського призначення будуть мати змогу придбати юридичні особи, з обмеженням до 10 тисяч гектарів. Проте, цю можливість будуть мати тільки українські компанії, акціонерами або учасниками яких виключно є громадяни України, держава або територіальні громади.

Перелік основних юридичних питань, що виникають при експорті сільськогосподарської продукції:

• Державні обмеження експорту деяких видів сільськогосподарської продукції. У контексті воєнного стану, держава встановила обмеження на вивезення на зовнішні ринки наступних сільськогосподарських продуктів: жито, вівсо, гречку, сіль, мінеральні або хімічні добрива, такі як фосфорні, калійні та інші. Крім цього, було введено систему ліцензування для вивезення інших аграрних товарів, зокрема пшениці, суміші пшениці та жита (меслину), м'яса та яєць свійських курей, ВРХ, цукру, проса та інших подібних товарів.
• Акредитація експортера. Експортер повинен стати на облік й отримати обліковий номер у митних органах.
• Митне оформлення. Основний документ - митна декларація.
• Зовнішньоекономічний договір (ЗЕД-контракт). Укладання його з контрагентом для експорту агропродукції є обов’язковим.
• Підтвердження походження товару. В рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, експорт сільськогосподарської продукції до країн ЄС підлягає обмеженням, встановленим у вигляді квот. В межах встановлених квот такий експорт не підлягає оподаткуванню ввізним митом. Однак, в разі перевищення встановлених квот, необхідно сплатити ввізні мита за відповідну кількість постачаної продукці.
• Дотримання вимог щодо безпеки та якості.
• Дозволи на міжнародні автоперевезення.
• Вивізне мито.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про громадянство України", особа є громадянином України, якщо (будь-який з пунктів):

• батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
• народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
• народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
• народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
• народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
• народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
• є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда)

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Отже, можете не хвилюватись, є достатньо підстав для того, щоб син отримав громадянство України.

Жодних обмежень щодо відкриття банківських рахунків на недієздатну особу, законодавством не встановлено.

Звертаю увагу на те, що відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України опікун є законним представником фізичної особи, визнаної недієздатною.

Згідно статті 41 Цивільного кодексу України, правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Враховуючи вищевикладене, а також частину 3 статті 41 Цивільного кодексу України і підпункту 3.6 пункту 3 Правил опіки та піклування, правочини, зокрема й щодо відкриття банківського рахунку на ім’я недієздатної особи, від її імені вчиняє її опікун.