**Якщо платник аліментів приховує свої доходи, але ви можете довести, що він отримує значно більше, оскільки витрачає великі суми в ресторанах, поїздках тощо, то Закон дозволяє стягувати аліменти із сум витрат, а не тільки з офіційного прибутку. **

Відповідно до п. 32 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, заборгованість по аліментах формується у тому числі через доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів. У тому числі — на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Частиною 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються цивільними або господарськими судами.

Перелік документів:

• позовна заява відповідно до вимог ст. 175 ЦПК, ст. 160 КАСУ, ст. 162 ГПК - залежно від суду в якому буде розглядатись справа;
• документи, які посвідчують особу позивача;
• письмова відповідь відповідного органу, яка засвідчує факт спору та порушення прав позивача - у разі відшкодування шкоди в результаті незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування та їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;
• копія нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований - у випадку відшкодування шкоди в результаті прийняття органом державної влади, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований;
• докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які підтверджують вказані обставини.

Згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а також незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Отже, відповідно до вищевикладеного, банк (самостійно чи через колекторів) не може у Вас забрати земельний пай.

На сьогоднішній день існує процедура, що дозволяє спадкоємцям, що прийняли спадщину, отримати право на завершення процедури приватизації земельної ділянки. Спадкоємцям необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування про заміну сторони зі спадкодавця на спадкоємців у процедурі приватизації. Однак, на підставі попереднього досвіду, можна очікувати, що орган місцевого самоврядування відхилить таку заяву, оскільки вона не передбачена законом, або буде проігнорована цим органом. Порушення прав спадкоємців таким органом місцевого самоврядування можна розглядати як підставу для подання позову до суду.

На сьогоднішній день існує вже практика, коли спадкоємці, у рамках цивільного процесу і з метою вирішення спору щодо права, звертаються до суду з позовом проти органу місцевого самоврядування з метою визнання їх права на завершення приватизації земельної ділянки. У випадку, якщо існує кілька спадкоємців, вони можуть виступати спільними позивачами у цій справі. Під час обґрунтування позовних вимог, спадкоємці зазначають, що спадкодавець розпочав процедуру безоплатної приватизації земельної ділянки, проте внаслідок його смерті не було можливості її завершити. Оскільки процедура залишилася незавершеною, відсутній юридично закріплений документ, який підтверджував би право спадкоємців на цю земельну ділянку.

При розгляді цивільних справ, пов'язаних з спадкуванням, суди посилаються на інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" та Постанову Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7. Згідно з цими роз'ясненнями, суди приймають до уваги, що якщо спадкодавець не мав права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, але розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства, а органи місцевого самоврядування відмовили спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звернутися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та отримання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця. Важливо зазначити, що така правова позиція підтверджена Верховним Судом і викладена у постанові від 13.06.2018 року у справі №128/1911/15-ц. Крім того, Верховний Суд наголошує, що якщо громадянин, який висловив бажання приватизувати земельну ділянку, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, то його право на завершення такої приватизації переходить до його спадкоємців у порядку спадкування.

Із ситуації, що Ви описали, виграти даний судовий спір буде досить легко, оскільки у Вас є беззаперечні докази того, що квартира вже давно Вам не належить. Також, після виграшу справи, Ви можете стягнути витрати на правову допомогу.

Вам необхідно подати в суд позовну заяву в порядку ЦПК України.

Відповідно статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем. Позовна заява повинна містити:

1. найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3. зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7. відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9. попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
10. підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", продаж арештованого майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт ( https://setam.net.ua/ ) з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон. Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція.

Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

Розподіл коштів, відповідно до статті 45 Закону України "Про виконавче провадження", відбувається наступним чином:

1. у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій (повідомляю, що наразі відсутня необхідність у сплаті авансового внеску);
2. у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;
3. у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
4. у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум здійснюється в міру їх стягнення.

У разі, якщо стягнутих коштів не достатньо, то вони розподіляються наступним чином:

1. у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;
2. у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку із втратою годувальника;
3. у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами;
4. у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;
5. у п’яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

В залежності від країни, де знаходиться роботодавець, є свої особливості їх перевірки.

Найперше, що потрібно зробити це у відкритих джерелах подивитись чи справді існує такий роботодавець (компанія) та почитати про нього відгуки.

Надалі, необхідно в реєстрах подивитись чи зареєстрований роботодавець належним чином. Ось приклади таких реєстрів:

• Реєстр компаній Великої Британії — https://beta.companieshouse.gov.uk/
• Реєстр компаній Чехії — https://rejstriky.finance.cz/

Також, необхідно перевірити роботодавця на наявність судових спорів щодо нього. Наприклад, в Польщі це Крайовий Судовий Реєстр (КРС).

На основі лише цієї інформації вже можна зробити висновки щодо того чи варто працювати на того чи іншого роботодавця.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» № 794-VIII від 12.11.2015 року державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, вчинених в тому числі працівниками правоохоронних органів.

Отже Вам необхідно подати заяву про вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції до Державного бюро розслідувань. Ось зручна форма на сайті ДБР, де можна подати відповідну заяву - https://dbr.gov.ua/pov-crime

Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою й тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Для призупинення дії трудового договору необхідна одночасна наявність наступних умов:

• роботодавець не може забезпечити працівника роботою;
• працівник не може виконувати роботу.

Така неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором, має бути абсолютною.

У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність повернутись до роботи.

Отже, якщо відсутні умови, із-за яких було призупинено трудовий договір, то Ви повинні вийти на роботу або звільнитись.

Спадкова справа відкривається один раз і тільки в одного нотаріуса.

Законом визначено вичерпний перелік, коли спадкова може бути передана від приватного нотаріуса до іншого:

1. передача спадкових справ, відкритих з порушенням вимог статті 1221 Цивільного кодексу (щодо місця відкриття спадщини), за належністю нотаріусу, до компетенції якого входить ведення цієї спадкової справи. Така передача здійснюється при встановленні факту одночасного відкриття декількох спадкових справ (наприклад, за місцем проживання спадкодавця і за місцезнаходженням спадкового майна);
2. передача спадкової справи до того нотаріуса, у якого згідно з паперовими носіями відкрито спадкову справу раніше, при одночасному відкритті спадкових справ різними нотаріусами за місцем відкриття спадщини;
3. передача спадкової справи за заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, до іншого(ї) приватного нотаріуса (державної нотаріальної контори) в межах одного нотаріального округу після закінчення встановленого законодавством строку для прийняття спадщини у разі припинення, зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, тимчасового блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав. При цьому приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), якому (якій) передається спадкова справа, зобов'язаний(а) прийняти її у провадження. Справжність підпису спадкоємців на заяві повинна бути посвідчена нотаріально. У такій заяві обов'язково зазначається, якому приватному нотаріусу (державній нотаріальній конторі) необхідно передати спадкову справу;
4. передача спадкової справи здійснюється комісією з ліквідації державної нотаріальної контори у разі ліквідації державної нотаріальної контори до передачі всіх документів нотаріального діловодства та архіву державної нотаріальної контори до відповідного державного нотаріального архіву.

Якщо вважаєте, що нотаріус порушує Ваші права, то в порядку статті 50 Закону України «Про нотаріат» можете оскаржити нотаріальну дію або відмову в її вчиненні до суду.