ТАК, є. Якщо Ви плануєте придбати нерухомість (вже збудовану та зареєстровану), то перш за все її необхідно провірити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вартість витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно коштує близько 30-ти грн.(0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року)

В отриманому витягу буде інформація відносно нерухомого майна із наступних державних реєстрів:

• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
• Реєстр прав власності на нерухоме майно;
• Державний реєстр Іпотек;
• Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Вищевказану довідку можна отримати через портал «Дія» або на сайті Міністерства юстиції України.

ТАК, законно, оскільки для реєстрації місця проживання необхідні наступні документи:

• Заява на реєстрацію місця проживання;
• Паспортний документ особи;
• Документи, що підтверджують право на проживання в житлі, адреса якого реєструється для проживання (свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи). У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім’ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;
• Відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;
• Військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку)

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Також у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Про яке саме позбавлення прав бабусі/дідуся Ви запитуєте ?

Те, що бабуся/дідусь піклувались про дитину не наділяє їх додатковими правами відносно останньої.

Згідно до ч. 1 ст. 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Водночас, відповідно ч. 2 ст. 257 Сімейного кодексу України батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

З того, що Ви написали, можна зробити висновок, що НЕ МОЖЕ соціальна служба вилучити дитину, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої та третьої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у таких випадках:

• мати, батько ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
• мати, батько жорстоко поводяться з дитиною;
• мати, батько є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• мати, батько вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
• в інших випадках, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, а саме:

• не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
• не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
• не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
• не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
• не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
• не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, у разі отримання відповідної заяви.

Відповідно до ч. 13 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Отже, якщо Ви подали виконавцю заяву із вимогою здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів і він протягом трьох робочих днів цього не зробив, то Ви можете оскаржити його дії шляхом подання скарги до його керівника, Міністерства юстиції України та/або до суду. (ст.74 Закону України "Про виконавче провадження")

Не потрібно але за дотримання певних умов.

Без декларування громадянин України має право вивезти особисті речі:

• суму в готівковій формі до 10000 євро;
• картини, скульптури слід вивозити разом з документами, де вказано що Ви є власник цих речей. І якщо, культурні цінності не оголошені у міжнародний розшук;
• товари, сукупна вартість яких не перебільшує 10000 євро в еквіваленті, перетинають кордон без перешкод;
• 5 л пива, або 2 л вина, або 1 л міцних напоїв, сигарети – не більш як 250 шт.

Особисті речі це:

• прикраси із ознаками, що були у вжитку;
• одяг та білизна з ознаками, що були у вжитку. Нові речі – у кількості 1 шт. одного виду;
• гігієнічні предмети для 1 особи, що виїжджає;
• індивідуальне канцелярське приладдя;
• 1 кіно-, відео-, фотокамера;
• 2 ноутбука, мобільних телефона, музичних інструмента та приладдя до них;
• 3 флешки;
• візки – дитячий або інвалідний;
• предмети першої потреби для облаштування місця проживання при довгостроковому відрядженні;
• лікарські засоби у кількості згідно рекомендацій МОЗ для підтримки власного здоров’я.

Така ситуація повинна вирішуватись в суді.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
• ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
• жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
• є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише відносно дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

• встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
• звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
• звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав.

Якщо один із подружжя був позбавлений батьківських прав, то Ви не можете усиновити дитину, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.212 Сімейного кодексу України, не можуть бути усиновлювачами особи, які позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені.

За "імперсонацію" (тобто видача себе за іншу особу), можуть притягнути до кримінальної відповідальності за ст.358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) та/або за ст.190 КК України (Шахрайство).

В залежності від способу вчинення імперсонації та розміру завданих збитків такими діями, відповідальність може коливатись від штрафу (одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) до позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч.4 ст.190 КК України)