ТАК

Відповідно до статті 35 Земельного кодексу України українці мають право набувати із земель державної і комунальної власності безплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення садівництва.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва в розмірі не більше 0,10 гектара.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про кооперацію» земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону.

Кооперативам можуть бути надані безкоштовно у власність або в оренду земельні ділянки органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади на підставі містобудівної документації. Крім цього, земля кооперативу може складатися із земельних ділянок, які кооператори придбали на підставі цивільно-правових угод. Кожен член кооперативу має право на володіння, користування і за згодою кооперативу управління майном, що належить кооперативу. Для того, щоб кожен член кооперативу міг реалізувати своє право на власність, потрібно виділити ділянку з кооперативу шляхом її виділення та приватизації.

Кожен член кооперативу може претендувати на розмір паю залежно від його внеску у фонд. Якщо ж член кооперативу виключений або хоче вийти з кооперативу, в нього залишається право отримати земельну ділянку в натурі. Право власності членів кооперативу (фізичних осіб) на свою загальну частку успадковується.

Члени колективних сільськогосподарських кооперативів, які до 2002 року не приватизували ділянки шляхом оформлення права на земельну ділянку (пай), мають право на приватизацію, згідно ст. ст. 25, 118 Земельного Кодексу України.

Для отримання державної допомоги при народженні дитини за кордоном, один із батьків може поштою надіслати заяву та необхідні документи до органу соціального захисту населення за місцем проживання. Відповідні зміни затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 340 і діють у період воєнного стану.

Документи, що засвідчують народження дитини, видають українські консульства або дипломатичні установи (посольства) у країні народження дитини. Щоб ці документи легалізувати, потрібно зробити офіційний переклад українською мовою, завірений консульською печаткою.

НІ, сільська рада не може автоматично зняти Вас з місця реєстрації.

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

1. заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником);
2. рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
3. свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;
4. повідомлення територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
5. заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Однак, доводжу до відома, для оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання необхідно звернутися до територіального органу ДМС із заявою, надати паспорт громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідку про зняття з реєстрації місця проживання, видану органом реєстрації (до паспорту громадянина України у формі картки), а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання.

Дотримання процедури укладання господарського договору є юридично встановленою вимогою. Незважаючи на те, що сторони зазвичай самостійно визначають зміст договору на основі принципу свободи договору, процедура його укладання регулюється законом. Головною метою будь-якого договору є досягнення цілей, які сторони прагнули досягти, і, коротше кажучи, після виконання умов договору кожна сторона повинна бути задоволена результатами співпраці. Дотримання такої важливої процедури укладання договору є гарантією того, що договір буде виконуватися у майбутньому, а суб'єкти господарювання отримають вигоди від нього (необов'язково лише матеріальні) та обопільну користь.

За загальними умовами укладення договору має бути в обов'язковому порядку наявний ряд складових, таких як: наявність взаємної згоди щодо усіх істотних умов договору, надання пропозиції щодо укладення (оферта) - прийняття пропозиції (акцепт), зазначення сторонами місця і часу, моменту, з якого договір вважається укладеним, а також інші особливості за певними видами договорів.

Договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Це правило зазначено у ч. 1 ст. 638 ЦК України.

У разі порушення стороною договору, інша сторона може вимагати відшкодування збитків, в тому числі шляхом звернення до суду.

Згідно з нормами Податкового кодексу України, передбачено такі варіанти припинення використання спрощеної системи за ставкою 2%:

• автоматичне припинення – після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використання такої системи, якщо суб’єкт господарювання її використовував на день такого припинення або скасування;
• самостійна відмова від використання (шляхом подання заяви) у будь-який час у період дії воєнного стану.

Використання спрощеної системи припиняється з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому:

• або припинено чи скасовано воєнний, надзвичайний стан на території України;
• або ухвалено рішення про припинення використання такої системи оподаткування після подання заяви.

Роботодавцям рекомендується своєчасно виконувати оплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за працівників.

У разі виявлення працівником несплати роботодавцем за нього ЄСВ, він може звернутися до Державної податкової служби або до суду (перевірити сплату ЄСВ роботодавцем можна в особистому кабінеті ПФУ)

У разі несплати роботодавцем ЄСВ, до нього застосують фінансові санкції, що визначені Законом України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Притягнути до відповідальності роботодавця можна як в досудовому, так і в судовому порядку. В досудовому порядку заявнику необхідно особисто звернутися до ДПС із заявою про здійснене роботодавцем порушення.

ДПС має розглянути заяву та може прийняти наступні рішення:

• надіслати платникам ЄСВ, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ);
• накласти штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум та нарахувати пеню з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 та абз. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ);
• притягнути до адмін. відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ (ст. 165−1 КУпАП).

Мобілізовані громадяни користуються усіма правами та пільгами з Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Під час воєнного стану мобілізованим виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн, а за безпосередню участь у бойових діях – 100 000 грн.

Під час воєнного стану надаються такі відпустки:

• за сімейними обставинами до 10 календарних днів;
• станом здоров’я у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення.

Мобілізовані мають право:

• отримання медичної допомоги у військових госпіталях;
• збереження місця роботи, посади та середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності (ст. 119 Кодексу законів про працю України);
• звільнення фізичних осіб – підприємців, які призвані під час мобілізації, від сплати єдиного соціального внеску;
• безперервність державної реєстрації підприємницької діяльності ФОП;
• зарахування часу військової служби до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за фахом, стажу державної служби;
• виплату військової пенсії на час служби. Після закінчення служби пенсії виплачуватимуть з урахуванням додаткової вислуги років;
• звільнення від штрафів за невиконання фінансових зобов’язань і відсотків за кредитами.

Мобілізовані за наявності підстав можуть отримати статус учасника бойових дій, що передбачає, зокрема, пільги на житлово-комунальні послуги, проїзд, санаторно-курортне лікування, отримання земельних ділянок, житла та ін.

ТАК, Ви можете повторно пройти ВЛК. Для цього необхідно наступне.

Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення № 402 передбачено, що направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (пункт 6.10 глави 6 розділу II Положення № 402).

Враховуючи вищевикладені норми права, Вам необхідно на ім'я безпосереднього начальника направити рапорт про направлення військовослужбовця до військово-лікарської комісії для проведення військово-лікарської експертизи стану здоров'я, з метою визначення подальшої придатності до служби у Збройних силах України. У вказаному рапорті необхідно обґрунтувати погіршення здоров'я.

З аналізу судової практики, відповідь на рапорт має бути надана протягом 30-ти днів. У разі відмови (чи взагалі ненадання відповіді), можна оскаржити такі дії (бездіяльність) до суду.

Якщо Вам необхідна кваліфікаційна допомога у написанні вищезазначеного рапорта, то будь ласка звертайтесь.

Доводжу до Вашого відома, що ліцей, відповідно до ст.35 Закону України "Про повну загальну середню освіту" не є вищим навчальним закладом ("ВУЗом"). Ліцей забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Працівники ліцею зобов'язані повернути Вам документи. Напишіть на ім'я директора ліцею заяву з вимого повернути документи.

У разі відмови, звертайтесь, я допоможу Вам оскаржити дії працівників ліцею та повернути документи.

Ви повинні повідомити керівництво, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.

Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших поважних причин.

Отже, якщо сток розслідування більше ніж 2 місяці і при цьому відсутні підстави для його продовження, то Ви можете оскаржити такі дії керівництва, шляхом подання відповідної скарги.