Процедура оформлення працівників ФОП-роботодавця та перелік документів, які потрібно отримати від потенційних працівників, в основному аналогічні процедурі оформлення працівників будь-якого іншого підприємства. Однак, що стосується обмежень у кількості найманих працівників, які може працевлаштувати фізична особа-підприємець згідно з чинним законодавством, необхідно відмітити, що ці обмеження будуть відрізнятись в залежності від системи оподаткування, на якій перебуває ФОП.

Фізичним особам-підприємцям, які перебувають на загальній системі оподаткування, не накладаються жодні обмеження на кількість найманих працівників.

З урахуванням спрощеної системи оподаткування, обмеження на кількість працівників для фізичних осіб-підприємців будуть різними в залежності від групи платників єдиного податку.

Законодавством не передбачено наявність найманих працівників для платників єдиного податку першої групи.

Для фізичних осіб-підприємців, які належать до другої групи єдиного податку, встановлено обмеження у вигляді не більше 10 найманих працівників.

Для ФОПів-платників єдиного податку 3-ої групи кількість найманих працівників не має обмежень.

Правила оформлення ФОП-ом найманих працівників на роботу, як зазначалось вище, регулюються нормами КЗпП та є однаковими майже для всіх роботодавців.

Документом, який розпочинає оформлення будь-якого працівника — є заява про прийняття на роботу, в якій має зазначатись дата початку роботи і посада.

Далі - це укладення трудового договору. Трудовий договір між ФОП та найманим працівником укладається письмово у двох примірниках по одному для кожної із сторін.

Далі - роботодавець має видати наказ про прийняття працівника на роботу. Роботодавець зобов’язаний повідомити податкову про прийняття працівника, перш ніж допустити його до роботи.

Після, вноситься відповідний запис у трудову книжку працівника.

За загальним правилом, для того, щоб змінити види економічної діяльності, які здійснює підприємець, достатньо звернутися з заявою на зміну КВЕД, після чого види економічної діяльності будуть включені або виключені з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пп. 298.3.1 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

У разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ).

У разі якщо фізична особа-підприємець вирішила завершити свою діяльність, йому необхідно звернутись із заявою до державного реєстратора. Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису.

Для того, щоб у Вас не було проблем із податковою, необхідно вчасно сплачувати податки та подавати відповідну звітність.

У ФОП, які оподатковуються за єдиним податком і не мають найманих працівників, звітність складається з одного звіту — Податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця. Перша і друга групи регулярно подають щорічну декларацію (не пізніше 60 календарних днів після завершення звітного року) за формою F01034. Третя група звітує квартально (не пізніше 40 календарних днів після завершення звітного кварталу) за допомогою форми F01033. Разом із щорічною декларацією також потрібно подати Додаток 1. Цей Додаток заміняє звіт ЄСВ, який тепер подається окремо.

Це охоплює повну звітність ФОП на єдиному податку, при умові, що ФОП не має найманих працівників та/або не здійснював виплати доходу іншим ФОП або фізичним особам. У випадку, якщо такі виплати були здійснені, потрібно додатково подати звіт F05001 — Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, а також суми утриманого з них податку та суми нарахованого єдиного внеску. Цей звіт подається квартально.

Звітність ФОП на загальній системі

Перелік податків, що сплачуються ФОП-ом з прибутку на загальній системі оподаткування:

1. ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) = 18%;
2. Військовий збір = 1,5%;
3. ЄСВ (єдиний соціальний внесок) = 22%;
4. податки по найманим працівникам у разі наявності таких.

Зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) виникають квартально і мають бути розраховані та сплачені до 20-го дня після завершення кожного кварталу.

Розрахунок та сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) здійснюються щоквартально. Платежі, що стосуються 1-го, 2-го і 3-го кварталів, називаються авансовими платежами і мають бути сплачені до 20-го числа місяця, наступного за завершенням відповідного кварталу. У випадку 4-го кварталу авансовий платіж з ПДФО не розраховується та не сплачується, оскільки загальна сума податку за рік враховує вже сплачені авансові платежі. Цю оплату потрібно здійснити протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання декларації про майновий стан та доходи.

Військовий збір розраховується за підсумками року і сплачується разом із річною сумою ПДФО.

Товарні знаки використовуються зазвичай для розрізнення послуг або товарів одного виробника від послуг або товарів іншого виробника. Вони можуть складатися зі словесних зображень (набору букв, слів, фраз), зображень (символів, малюнків) або комбінацій зображень та слів. Реєстрація товарних знаків може бути важливою стратегією для захисту вашої інтелектуальної власності від шахраїв та конкурентів.

Товарний знак є показником того, що торгова марка є інтелектуальною власністю приватної особи або компанії. Наприклад, реєстрація логотипу запобігає його використанню конкурентами.

Пакет документів для реєстрації товарного знаку:

• Заява про проведення реєстрації товарного знаку
• Зображення товарного знака
• Детальний опис товарного знака
• Детальний перелік послуг і товарів, для яких заявник бажає провести реєстрацію товарного знаку чи знаків.

Видача свідоцтва про реєстрацію товарних знаків здійснюється після проходження державної реєстрації знаку. Свідоцтво отримує особа, яка має на це право.

Основні принципи самостійного ведення бухгалтерського і податкового обліку:

• оплачувати податки;
• здавати звітність;
• вести облік доходів;
• збирати й зберігати первинну документацію;
• стежити за змінами в законодавстві.

Звіти, які повинен подавати ФОП

Підприємці на єдиному податку 1-ої та 2-ої групи:

• Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (для 1 і 2 групи) - Звітний період - рік, тобто подається 1 раз на рік протягом 60 календарних днів після закінчення звітного періоду (до 1 березня)
• Звіт з ЄСВ - Звітний період - рік, тобто подається 1 раз на рік протягом 40 календарних днів після закінчення звітного періоду (до 10 лютого)

Підприємці на єдиному податку 3-ої групи:

• Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (для 3-ої групи) - Звітний період - квартал
• Звіт з ЄСВ - Звітний період - рік, тобто подається 1 раз на рік протягом 40 календарних днів після закінчення звітного періоду (до 10 лютого)

Для фізичних осіб-підприємців, які оподатковуються за єдиним податком 1 і 2 груп, існує загальна форма звіту. Для ФОП на єдиному податку 3 групи форма звіту візуально практично не відрізняється від декларації платників єдиного податку 1 і 2 групи.

Принцип його заповнення є досить простим:

• Спочатку необхідно заповнити шапку звіту. Встановіть позначку "Х" біля типу декларації "Звітна" і виберіть звітний період, який ви подаєте (наприклад, "Рік"). Також вкажіть назву податкової інспекції, до якої ви зареєстровані як фізична особа-підприємець, а також вкажіть ваші особові дані, адресу реєстрації ФОП та ідентифікаційний номер платника податків (ІПН).
• У першому розділі звіту вкажіть кількість співробітників (середню за рік). Якщо ви працюєте без співробітників, вкажіть нульову кількість. Далі необхідно перерахувати всі види господарської діяльності (КВЕД), які принесли вам дохід протягом звітного періоду.
• У розділі 2 або 3 залежно від вашої групи оподаткування заповніть таблицю, яка відповідає вашій групі єдиного податку. Хоча таблиці відрізняються для 1-ї та 2-ї груп, вміст є однаковим. У цій таблиці вкажіть загальну суму єдиного податку, яку ви сплатили протягом кожного кварталу, а також загальний дохід, який ви отримали протягом року. Важливо, щоб сума доходу за рік, вказана в звіті, збігалася зі сумою доходу за рік, вказаною в Книзі доходів.

Загальна і спрощена системи оподаткування відрізняються першочергово розміром податків та особливостями обліку. "Спрощенці" мають обмеження щодо розміру доходу та кількості найманих працівників (для певних груп). У той же час, ці умови можна вважати оптимальними для мікро- та малого бізнесу, завдяки чому значна кількість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб в Україні обирають саме цей принцип нарахувань.

Загальна система оподаткування

При виборі загальної системи ФОП сплачує податки з чистого доходу, тобто з різниці між виручкою та документально підтвердженими витратами.

На даній системі вимагається сплатити податки з чистого оподатковуваного доходу:

1. 18% – податок на доходи фізичних осіб, сплачується авансовими платежами до 20 числа місяця, наступного за кварталом (до 20 квітня, липня і жовтні відповідно);
2. 1,5% – військовий збір, сплачується за підсумками року;
3. 22% – єдиний соціальний внесок, сплачується авансовими платежами щокварталу не пізніше 20 числа наступного за кварталом місяця.

Ліміт доходу на загальній системі відсутній, але при перевищенні 1 млн гривень за 12 місяців потрібно реєструватися платником ПДВ та сплачувати цей податок, а також подавати щомісячно декларацію.

Спрощена система оподаткування

При розгляді вибору спрощеної системи оподаткування, перш за все, варто мати на увазі, що існують обмеження для деяких видів діяльності. Серед таких обмежень варто відзначити всі види фінансового посередництва, виробництво та продаж підакцизних товарів (за винятком роздрібного продажу пива та столових вин), видобуток корисних копалин, виробництво дорогоцінних металів, реалізацію антикваріату та деякі інші види діяльності.

Варто відзначити, що спрощена система оподаткування має свої переваги, зокрема, спрощений облік бухгалтерських даних. Проте, вона також має свої обмеження. Спрощена система поділяється на чотири групи, кожна з яких має свої особливості, такі як допустимі види діяльності, граничний обсяг доходу, максимальна кількість найманих працівників та інші параметри.

1. Спрощена система оподаткування в першій групі застосовується виключно для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Вона характеризується фіксованою сумою податку, яка залишається постійною незалежно від величини отриманого доходу. Найкращим прикладом для такого спрощенця є людина, що займається роздрібною торгівлею на ринку і працює самостійно.
2. Спрощена система оподаткування в другій групі також доступна лише фізичним особам-підприємцям і передбачає фіксовану суму податку. Громадяни, які входять до цієї категорії, можуть займатися роздрібною торгівлею офлайн і онлайн, надавати різноманітні послуги (наприклад, ремонт смартфонів або фріланс), але заборонено укладати угоди з компаніями.
3. Спрощена система оподаткування в третій групі доступна як фізичним особам-підприємцям, так і юридичним особам. Основою оподаткування є дохід, з якого необхідно сплачувати фіксований відсоток. В цьому варіанті діяльності є багато можливостей, зокрема, різні види торгівлі та надання послуг, включаючи співпрацю з юридичними особами.
4. Спрощена система оподаткування в четвертій групі застосовується виключно для виробників сільськогосподарської продукції (фізичні особи-підприємці або юридичні особи, наприклад, фермерські господарства). Розмір податку визначається на основі нормативної грошової оцінки землі та загальної площі ділянок.

У представників податкової служби було запитано щодо правомочності фізичної особи - підприємця (ФОП), яка сплачує єдиний податок, укладати договір про спільну діяльність без створення юридичної особи з іншою ФОП, яка також сплачує єдиний податок.

У листі ДПС від 01.09.2021 р. № 3215/ІПК/99-00-04-03-03-06 немає жодних зауважень щодо можливості такої дії.

Податкові органи прийшли до висновку, що фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право укладати договори про спільну діяльність без створення юридичної особи з іншими суб'єктами господарювання.

Однак ці фізичні особи - підприємці повинні враховувати, що види діяльності в рамках таких договорів повинні відповідати видам діяльності, за якими можна застосовувати спрощену систему оподаткування.

Якщо договір про спільну діяльність не реєструється в контролюючих органах, а кожен учасник такого договору перебуває на обліку відповідних органів, то кожен учасник договору самостійно виконує обов'язки платника податків.

У цьому випадку фізична особа - підприємець, яка є платником єдиного податку і бере участь у спільному договорі, повинна враховувати дохід, отриманий від здійснення діяльності згідно з договором про спільну діяльність, разом з прибутком від своєї власної господарської діяльності.

Такі дії керівника - незаконні!

Прогул — це відсутність працівника на роботі більше 3 год. безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин та без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку.

Для розірвання трудового контракту з працівником на підставі його відсутності на робочому місці протягом трьох годин протягом робочого дня, власник або уповноважений ним орган повинні мати достовірні докази, що засвідчують відсутність працівника на робочому місці протягом вказаного періоду.

Головне при звільненні за прогул — це відсутність поважної причини неявки працівника.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин. Тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати наявні у справі докази. (Постанова ВС №199/8766/18 від 22.04.2020 р.)

Щодо терміну "поважні причини", які перешкоджають роботодавцю вважати відсутність працівника на роботі прогулом, відповідно до судової практики до таких поважних причин можна віднести обов'язкову явку до органів, як, наприклад, прокуратура, суд або військовий комісаріат (ТЦК СП), коли це запитується.

Отже, виклик до ТЦК СП не може вважатись прогулом.

Незалежно від обраної системи оподаткування, підприємці мають можливість здійснювати свою діяльність як на території України, так і за її межами. У цьому випадку їхніми клієнтами, замовниками, постачальниками та виконавцями робіт (послуг) можуть бути як громадяни України, так і іноземні особи. Проте, при взаємодії з іноземними контрагентами виникають додаткові аспекти, які потрібно враховувати в бухгалтерському обліку фізичної особи-підприємця (ФОП), оскільки ваша діяльність вважається зовнішньоекономічною (ЗЕД).

Фізичні особи - підприємці (ФОП) можуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю в межах обраних ними видів діяльності, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі, якщо ФОП використовує спрощену систему оподаткування, необхідні види діяльності повинні бути вказані також в Реєстрі платників єдиного податку. При цьому, загальносистемні підприємці не обмежені вибором видів діяльності.

Звертаю Вашу увагу на наступні аспекти:

• Окремого КВЕД для здійснення ЗЕД немає
• ФОП II групи у сфері ЗЕД можуть здійснювати тільки гуртову торгівлю
• ФОП III групи у сфері ЗЕД можуть не лише здійснювати торгівлю, але й надавати послуги, й виконувати роботи.

Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності необхідно відкрити валютний рахунок. У цьому випадку підприємець може вибрати банк, де вже існує його гривневий рахунок, або обрати будь-який інший банк за своїм вибором.

Отриманий на валютний рахунок підприємця валютний дохід повинен бути сконвертований в гривню за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

Дата отримання доходу платником єдиного податку є датою надходження коштів безпосередньо на його поточний рахунок.

Перш за все, для правильного юридичного оформлення відносин з іноземними контрагентами, так само як і з українськими, рекомендується укладати договори (контракти). Особливу увагу слід приділити договору зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), і краще звернутися до професійного юриста для його підготовки. У договорі мають бути чітко визначені умови виконання робіт або надання послуг та їх підтвердження.

Крім того, під час перевірки з боку податкової служби можуть бути запитання щодо первинних документів, які підтверджують дані, зазначені у податковій декларації. Такими документами можуть бути банківські виписки, акти наданих послуг, інвойси тощо, які підтверджують отримання доходів від зовнішньоекономічної діяльності.

У деяких випадках, достатнім може бути лише оплачений інвойс, який містить всі необхідні реквізити. Проте, для визначення необхідних первинних документів у вашому конкретному випадку, слід звернутися до відповідних положень у контракті. Якщо в договорі зазначено, що оплата по інвойсу є підтвердженням наданих послуг або виконаних робіт, і оплата свідчить про повне та належне виконання робіт або послуг без жодних претензій з боку контрагента, то в такому випадку інвойс буде достатнім.

Наявність відкритого кримінального провадження не є підставою для відстрочки від мобілізації.

Перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації визначено в статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/conv#n420