Закон не дає готових рішень для інвестування в ФОП, тому, зазвичай, використовуються практики із укладання змішаних договір позики, спільної діяльності, надання послуг та ін.

Договір позики

Надаючи фінансові ресурси у вигляді позики, інвестор може розраховувати на отримання прибутку у формі відсотків. Ця модель виявляється вигідною, оскільки замовник зобов'язується виплатити позику навіть у випадку невдачі проекту. У той же час, при успіху проекту інвестор не має можливості збільшити свій прибуток, оскільки його обмежує обсяг відсоткових доходів. Цей варіант інвестування доцільний, якщо замовником виступає ФОП. Проте якщо виникає потреба на закріплення інвестором своєї частки в бізнесі належним чином (з можливістю збільшити прибуток у разі зростання бізнесу), то потрібно реєструвати юр. особу, ТОВ чи АТ.

Договір про спільну діяльність

Мається на увазі специфікація видів договірних відносин, що визначені Цивільним кодексом (статті 1130 – 1143), і не вимагають реєстрації юридичної особи.

Фізичні та юридичні особи, а також ФОП, мають можливість укладати угоди. Вони можуть спільно займатися діяльністю, використовуючи метод об'єднання внесків (просте товариство) або без нього. Важливо відзначити, що цей підхід є вигідним для реалізації окремих проєктів. Наприклад, замовник може забезпечити кваліфікований персонал і технології, взявши на себе адміністрування, тоді як інвестор може надати фінансування та використати свою ділову репутацію для просування проєкту на ринку.

Право інтелектуальної власності визначається як право особи на результати її інтелектуальної творчості або на інші об'єкти, що підлягають захисту за законодавством, зокрема згідно зі статтею 418 Цивільного кодексу України.

Право інтелектуальної власності складається з особистих немайнових прав інтелектуальної власності та/або майнових прав інтелектуальної власності, зміст яких стосується конкретних об'єктів інтелектуальної власності, що визначаються Цивільним Кодексом України та іншими відповідними законами, такими як «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин» та іншими.

Право інтелектуальної власності є недоторканним, і жодна особа не може бути позбавлена такого права або обмежена в його реалізації, за винятком випадків, передбачених законом.

Інтелектуальна власність відноситься до загального поняття, яке включає в себе виняткові права на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації. Це охоплює права, що стосуються літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозаписів, радіо- і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань тощо.

Захист та види відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності

Кримінальна

Відповідно до статті 176 Кримінального кодексу України, особи, які порушили авторське право і суміжні права, зокрема шляхом незаконного відтворення, розповсюдження наукових, літературних і мистецьких творів, комп'ютерних програм і баз даних, а також незаконного відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконного тиражування та поширення на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, якщо завдана матеріальна шкода є значною.

Стаття 177 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, якщо завдана матеріальна шкода є значною.

Адміністративна

Згідно зі статтею 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність застосовується до порушень прав на об'єкти інтелектуальної власності, зокрема незаконного використання таких об'єктів, незаконного привласнення авторства на них або інших умисних порушень прав на об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються законом.

Цивільно-правова

Захист права інтелектуальної власності в цивільно-правовому контексті передбачає можливість звернутися до суду. Кожна особа має право на судовий захист свого права інтелектуальної власності.

Форми захисту прав інтелектуальної власності

Є дві форми захисту прав інтелектуальної власності:

1. юрисдикційна;
2. неюрисдикційна.

Неюрисдикційний захист прав на об'єкти інтелектуальної власності включає дії юридичних і фізичних осіб, що самостійно вживають заходів для захисту своїх прав без звернення до державних або інших компетентних органів. Однією з основних форм неюрисдикційного захисту є самозахист, який передбачає активні або пасивні дії особи з метою запобігання або припинення порушення її суб'єктивного права.

Юрисдикційна форма захисту прав передбачає діяльність уповноважених державою органів з метою захисту порушених прав на об'єкти інтелектуальної власності або прав, що оспорюються. Суть її полягає в тому, що особа, чиї права та законні інтереси були порушені незаконними діями, звертається за захистом до державних або інших компетентних органів, які мають повноваження прийняти необхідні заходи для відновлення порушеного права та припинення правопорушення.

Юрисдикційна форма захисту прав поділяється на загальну та спеціальну форми здійснення передбачених законом засобів захисту. Загальна форма захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності здійснюється через судову процедуру. Спеціальна форма захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності включає адміністративний порядок захисту цих прав, який застосовується лише у випадках, визначених законодавством.

Найбільш ефективна юрисдикційна форма захисту права інтелектуальної власності - це судовий захист, який здійснюється судами загальної юрисдикції через цивільне, кримінальне, адміністративне та господарське провадження. Судовий захист прав здійснюється в Україні на загальних засадах судочинства.

3 березня 2022 року було прийнято Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», ключовими положеннями якого є надання права громадянам України у період дії воєнного стану брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю та боєприпаси до неї або застосовувати власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї.

Відповідно до статті 5 вищевказаного Закону, цивільні особи не несуть відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована на підставі та в порядку, визначених статтею 1 та статтею 4 цього Закону.

За звичайних умов, необхідно отримати дозвіл на зберігання і носіння (реєстрація) нагородної зброї. Видача дозволу на зберігання і носіння (реєстрація) нагородної зброї здійснюється Національною поліцією України за заявою заявника та у разі наявності у нього повного переліку документів.

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

1. Заява на оформлення дозволу на право зберігання, носіння відзнаки "Вогнепальна зброя"
2. Завірена належним чином копія наказу про нагородження відзнакою "Вогнепальна зброя" або оформлений належним чином витяг із зазначеного наказу
3. Копія паспорта громадянина України (1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України) якщо громадянин не проживає за вказаною у документі адресою, додатково подається документ, що підтверджує фактичне місце проживання (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо)
4. Дві фотокартки розміром 3х4 см
5. Довідка про здійснення експериментального відстрілу зброї
6. Платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання послуги

На постійний догляд мають право:

• ті, хто має інвалідність з дитинства, незалежно від свого нинішнього віку;
• люди, які мають інвалідність І групи;
• ті, хто досяг 80-річного віку;
• люди, які мають стійке психічне захворювання та І чи ІІ групу інвалідності у зв’язку з ним;
• громадяни літнього віку та люди з інвалідністю, які нездатні до самообслуговування.

Для того, щоб оформити постійний догляд за такою особою, потрібно звернутися до органу соціального захисту населення.

З початку січня 2023 року, протягом періоду воєнного стану, будуть здійснюватись автоматичні нарахування всіх видів державної допомоги тільки для осіб, що проживають на окупованих територіях або в зонах бойових дій.

Іншим отримувачам буде необхідно поновити свої заявки, для чого потрібно особисто подати заяву разом з необхідним пакетом документів. Серед них є і малозабезпечені сім'ї.

Органи до яких для цього можна звернутись:

• До структурних підрозділів з питань соцзахисту населення районних держадміністрацій виконавчих органів міських, районних рад або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
• До центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Необхідні документи:

• заява про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям,
• декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соцдопомоги,
• довідка про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо, і згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соцзахисту населення,
• довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів щодо забезпечення нацбезпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії в Донецькій та Луганській областях (за наявності).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Заборони щодо користування арештованим майно - НЕМАЄ.

Однак, слід зазначити, що у разі виникнення потреби, виконавець має право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.

Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен утримувати (відраховувати) по кожному працівнику певні податки, збори та обов'язкові внески.

Податки, збори та обов'язкові внески, які повинні бути сплачені:

1. податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) - 18%;
2. військовий збір (ВЗ) - 1,5%;
3. ЄСВ - розміри ЄСВ у 2023 році: мінімальний – 1474 грн за місяць (22% від мінімальної зарплати); максимальний – 22110 грн за місяць (22% від 15 мінімальних зарплат).

Отже, надання звітності та сплата вищевказаних податків здійснюється роботодавцем.

Оператори звʼязку не мають таких прав, оскільки це є конфіденційною інформацією. Оператори лише зберігають статистичну інформацію, наприклад: кому Ви дзвонили, від кого отримували дзвінки, скільки тривали розмови, та де абоненти перебували в цей час.

Однак, вищевказану інформацію, в тому числі запис розмови, правоохоронні органи мають право отримати, за попереднім зверненням до суду.

Для заміни або відновлення втраченого (викраденого) посвідчення водія територіальній сервісний центр МВС після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка звернулась для заміни або заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає нове посвідчення водія. Послуги надаються без повторного складання іспиту. Для цього необхідно звернутися до будь-якого територіального сервісного центру МВС.

Щоб подати заяву на обмін або відновлення посвідчення водія в Дії:

• перейдіть до меню «Послуги» та натисніть «Заміна посвідчення водія» або натисніть на значок контекстного меню на цифровому водійському та оберіть «Замінити посвідчення»;
• оберіть причину заміни документа;
• підтвердіть або вкажіть місце реєстрації проживання;
• оберіть тип посвідчення: цифрове (Е-посвідчення) чи пластик+цифрове (звичайний формат);
• оберіть сервісний центр МВС, де вам буде зручно забрати пластиковий документ;
• підтвердіть або вкажіть ваші контактні дані;
• підпишіть заяву;
• сплатіть за послугу.

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

1. Заява
2. Паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист
3. Копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті)
4. Дійсну на дату подання документів медичну довідку встановленого зразка, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій (під час воєнного стану не подається)
5. Письмове повідомлення суб’єкта звернення про втрату посвідчення водія (у разі втрати)
6. Оригінал та ксерокопію документів про заміну особистих даних (у разі заміни особою П.І.Б., року народження, місця проживання тощо)
7. Платіжні документи (квитанції), які засвідчують оплату бланкової продукції або інформація (реквізити платежу) про сплату збору (внесення плати) в будь-якій формі
8. Документ, що підтверджує подання заяви (повідомлення) про кримінальні правопорушення та інші події до органу (підрозділу) Національної поліції України відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"

Отримати результати надання послуги заявник може особисто, тобто по довіреності забрати - не можна.

В Україні забороняється здійснення господарської діяльності фізичною особою без реєстрації як суб’єкта господарювання. Без ФОП не можна легально працювати.

Тому, я Вам наполегливо рекомендую, перед початком підприємницької діяльності, відкрити ФОП та обрати вид діяльності зі списку КВЕД.