Згідно із Законом «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-ІІІ від 19.07.2017 року, до прав співвласника багатоквартирного будинку (стаття 14) відноситься:

• брати участь в управлінні об’єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об’єднання (детальніше про статут об’єднання читайте ТУТ);
• обирати та бути обраним до складу статутних органів об’єднання;
• знайомитися з протоколами загальних зборів, робити  з них виписки;
• одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об’єднання;
• вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;
• одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Відповідно до статті 15 вищевказаного закону, до обов'язків співвласників належить:

1. виконувати обов’язки, передбачені статутом об’єднання;
2. виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;
3. використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями;
4. забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;
5. забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;
6. не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників;
7. дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;
8. своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;
9. відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників;
10. виконувати передбачені статутними документами обов’язки перед об’єднанням;
11. запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об’єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;
12. дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Статутом об’єднання можуть бути встановлені інші обов’язки співвласників.

ЦК України визначає відумерлою спадщиною ту, яка залишилася від власника (спадкодавця) і не перейшла до іншої особи (спадкоємця).

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно – за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право:

1. органи місцевого самоврядування, де розташоване майно;
2. кредитор спадкодавця;
3. якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власники або користувачі суміжних земельних ділянок.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу 1 року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

В першу чергу необхідно зареєструватись як ФОП (II або III групи). Додатково повідомляю, що ФОП, за декілька хвилин, можна відкрити в додатку "ДІЯ".

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, платники єдиного податку не можуть здійснювати продаж предметів мистецтва до яких відносяться: картини, малюнки, пастелі, акварелі, оригінали гравюр (естампів, літографій), скульптур, статуеток тощо.

Томк якщо в банківських або супровідних документах на товар (накладних, інвойсах, квитанціях тощо) будуть зазначені саме такі назви товару (віднесені до предметів мистецтва) ви не зможете бути платником єдиного податку. То ж просто уникайте в документах назв які можуть вказати що ви продаєте вироби мистецтва. Замініть їх іншими, більш нейтральними назвами.

Щодо КВЕД-ів, то окремих для зовнішньоекономічної діяльності не передбачено. У вас має бути перелік КВЕД, що відповідає саме Вашій діяльності (переліку товарів чи послуг, які ви продаєте).

Додатково, з метою уникнення ймовірних конфліктів, необхідно укласти договір із тим, хто малював Вам розмальовки, в якому, в тому числі, буде зазначено, що Ви маєте право їх продавати.

Мультибрендові магазини, зазвичай, закуповують вже товари, що введені в обіг, тобто працюють з оптовими постачальниками, тому за наявності належним чином оформленої документації на товар їм не потрібний письмовий дозвіл від компанії - власниці бренду на продаж їх товарів.

Додатково рекомендую, в договорах з такими оптовими постачальниками вказати, що продажем продукції за договором постачальник не порушує чиїх-небудь прав і законних інтересів, у тому числі, у сфері інтелектуальної власності, а також передбачити відповідальність постачальника у разі пред'явлення до магазину яких-небудь претензій, пов'язаних з інтелектуальною власністю.

Проблеми можуть виникнути, якщо компанія - власниця бренду надала виняткове право на імпорт товарів в Україну одному або декільком суб'єктам. Якщо торгова марка зареєстрована в Україні або пройшла міжнародну реєстрацію, що охоплює і територію України, і внесена в митний реєстр з вказівкою осіб - офіційних імпортерів, то імпорт таких товарів іншими суб'єктами може бути неможливий.

10.06.2023 року Національний банк України надав роз'яснення щодо цього питання. (https://bank.gov.ua/ua/news/all/rozyasnennya-natsionalnogo-banku-ukrayini-schodo-obminu-gotivkovoyi-inozemnoyi-valyuti)

Уповноважені установи зобов’язані приймати банкноти іноземної валюти, які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, наведеним на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, і не мають ознак зношення або набули під час обігу одну чи кілька ознак незначного зношення.

До ознак незначного зношення належать:

• локальні потертості (часткова втрата фарби на зображеннях) та/або втрата папером жорсткості;
• відбитки штампів/печаток, написи, включно з видимими в ультрафіолетових променях, загальна площа яких не перевищує 200 кв. мм;
• плями, загальна кількість яких не перевищує трьох штук діаметром до 5 мм;
• надриви або надрізи, загальна кількість яких не перевищує трьох штук завдовжки до 3 мм;
• отвори та проколи, загальна кількість яких не перевищує чотирьох штук, діаметром не більше ніж 1 мм кожен.

Такі купюри, незалежно від їх року випуску, банки та обмінники зобов'язані приймати.

Комісія можлива при обміні:

• банкнот іноземних держав, які набули під час звернення ознак зносу, що перевищують незначні;
• банкнот іноземних держав, які зазнали на час звернення однієї або кількох ознак значного зносу/пошкодження;
• розірваних (розрізаних) на частини;
• з пошкодженими елементами дизайну та захисту (видалені цифрові або текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично змінні елементи захисту, захисні стрічки);
• зі зміненим початковим кольором паперу та/або зображень;
• з локальними забрудненнями (плямами), включно з видимими в ультрафіолетових променях, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти із загальними забрудненнями, включно з паперами, що викликають люмінесценцію, в ультрафіолетових променях;
• обпалені, пропалені, старі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, різних рідин, хімікатів або з ознаками гниття);
• мають явні друкарські недоліки;
• банкноти, вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної банком-емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).

НІ, не буде.

На оформлення субсидії не впливає вартість майна, отриманого у спадок або у подарунок. Цей дохід не включається до сукупного доходу сім’ї і не береться до уваги при розрахунку розміру субсидії.

Згідно з позицією ДПСУ пропуск через державний кордон громадян України в умовах дії режиму воєнного стану здійснюється з урахуванням вимог Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», законів «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану» та Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМ від 27.01.1995 № 57, а порядок такого бронювання встановлений постановою КМ від 27.01.2023 № 76.

Відповідно до Правил, особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з їх бронюванням на період мобілізації та на воєнний час за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів та не підпадають під обмеження, встановлені пунктом 2-14 Правил, мають право на виїзд з України за наявності документів, зазначених у статті 2 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та мають надати:

• документи, що підтверджують службове відрядження;
• витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного (згідно з вимогами пункту 11 Постанови № 76).

Отже, за умови подання вищевказаних документів, заброньований може виїхати за кордон.

НІ, не можна з таких причин зупинити провадження у справі, виходячи із наступного.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

ОДНАК, як зазначив Верховний суд у своїй постанові, членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449).

ОТЖЕ, відсутні підстави, згідно з п. 5 ч. 1 статті 236 КАС України, для зупинення провадження у справі. Для зупинення провадження у справі на вищевказаних підставах, необхідно подати до суду докази перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції та виконання бойових завдання у зоні бойових дій, що може, насамперед, підтверджуватися довідками з місця проходження військової служби, наказом по особовому складу.

Під "перенесенням до іншої юрисдикції" Ви маєте на увазі перенесення до іншої країни?

Для того, щоб перенести свої активи або бізнес до іншої країни, необхідно мати документи для легального перебування у відповідній країні, зареєструватись як підприємець або відкрити юридичну особу.

В залежності від країни, в якій Ви плануєте вести господарську діяльність, законодавство може значно різнитись, а тому, для надання відповіді, Вам необхідно написати в яку країну плануєте переносити свої активи/бізнес та вказати що це за активи ти вид діяльності.

Якщо арешт на земельну ділянку накладений судом в рамках забезпечення позову (статті 149-159 ЦПК України), то він знімається лише судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо арешт на земельну ділянку було накладено в рамках виконавчого провадження, то Ви можете звернутись до суду, для зняття арешту (особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту)

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт знімається за постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.