Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера особа по­дає до органу Пенсійного фонду України, в якому помер­лий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Заяву про виплату недоотриманої пенсії члени сім'ї померлого можуть подати протягом шести місяців від дати смерті.

Після 6 місяців від дня смерті пенсіонера до органу Пенсійного фонду України, де померлий пенсіонер перебував на обліку, до вищезазначеного переліку додається ще свідоцтво про право на спадщину.

Для мешканців окупованої зони:

За виплатою звертатися необхідно за місцем останнього отримання пенсії такою особою. До заяви необхідно додати свідоцтво про смерть державного зразка, отримане на підконтрольній Україні території та надати дійсну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на заявника.

Свідоцтво про смерть державного зразка отримується через звернення до суду за місцем переміщення відповідного територіального суду (встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях):

• якщо родичі померлого, які звертаються до суду є внутрішньо переміщеними особами – заява подається до суду за місцем їх фактичного проживання згідно довідки;
• якщо родичі померлого, які звертаються до суду, не є внутрішньо переміщеними особами – заява подається у виведений суд за зареєстрованим місцем проживання згідно реєстрації вказаної в паспорті;

Після встановлення факту смерті особи та отримання свідоцтва про смерть державного зразка у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, їм необхідно звернутися до Пенсійного фонду України або нотаріуса.

Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом із ним на момент смерті, тоді необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадок.

Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом із пенсіонером на момент смерті, для отримання недоотриманої суми пенсії їм необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадок.

Згідно статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 9–1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадок необхідно, також, не пізніше 6 місяців із дня смерті особи. Дії пенсійного фонду щодо виплати суми недоотриманої пенсії за померлим пенсіонером за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у порядку спадкування суми недоотриманої пенсії за спадкодавцем є неправомірними.

Так, статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України , спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України , до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1227 ЦК України - суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином виплати суми недоотриманої пенсії за померлим пенсіонером у порядку спадкування не можуть здійснюватися відповідно до 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» оскільки зміст статті не може впливати на порядок спадкування.

Судове рішення є підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки. Необхідно звернутися до суду, подавши позов до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області про зобов'язання вчинити дії — скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги.

1. документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку;
2. витяг із Державного земельного кадастру;
3. витяг з Державного реєстру прав;
4. витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, у разі продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
5. паспорти та реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
6. звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
7. якщо договір укладатиметься за довіреністю, необхідно надати таку довіреність, паспорт та ІПН;
8. згода чоловіка/дружини на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу.

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі (електронний аукціон) в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (статті 135 Земельного Кодексу України).

На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява  на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:

• розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);
• прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

Другим кроком буде звернення до землевпорядної організації із нотаріально засвідченою заявою на зміну цільового призначення, з метою виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення. Для цього необхідно укласти із землевпорядною організацією договір, у якому треба чітко визначити вартість робіт та строки виконання. Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт. Виконавцем робіт з виготовлення проєкту землеустрою може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру (https://dzk.gov.ua/).

Третім кроком на шляху до зміни цільового призначення земельної ділянки буде виконання землевпорядною організацією геодезичних робіт і розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проєкт землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу.

Четвертим кроком на шляху до зміни цільового призначення земельної ділянки є звернення до органу, уповноваженого приймати рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з клопотанням про затвердження проєкту. Тому, необхідно звернутись до сільської, селищної міської ради, а якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту – до місцевої державної адміністрації.

П’ятим кроком, що необхідно здійснити – це подати проєкт щодо зміни цільового призначення земельної ділянки державному кадастровому реєстратору до місцевого управління Держгеокадастру з метою внесення відомостей про зміну цільового призначення до Державного земельного кадастру.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу. Дана послуга надається безкоштовно. Подана Вами заява на протязі 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором. Державний кадастровий реєстратор має видає Витяг з Державного земельного кадастру.

Завершальним кроком є внесення в реєстр речових прав нового цільового призначення земельної ділянки.

Оскарження кредитного договору - доволі складна процедура. Підходити до неї слід з розумом, інакше навіть при наявності виграшної позиції Ви маєте всі шанси зазнати додаткових фінансових втрат.

По-перше, спочатку потрібно визначитися з метою судового розгляду, це може бути визнання договору недійсним, зменшення нарахованих банком виплат або скасування штрафних санкцій. Також потрібна експертиза договору і умов його підписання, перевірка дотримання банком умов угоди, а також перерахунок нарахованих виплат та штрафних санкцій. На підставі зібраних даних можна буде визначитися з метою позову, його економічною доцільністю і шансами на успішне завершення справи.

По-друге, логічно не доводити справу до суду і спробувати укласти мирову угоду. Далеко не всі банкіри є такими страшними і жадібними лиходіями, які мріють загнати клієнта в боргову яму і відібрати все його майно. Тому при наявності у Вас вагомих обставин просити про відстрочку або зменшення виплат, а також достатньої доказової бази для суду, банку буде швидше і вигідніше укласти з Вами новий взаємовигідний договір.

По-третє, на час судового процесу ніхто не звільняє позичальника від його обов'язку гасити кредит. Якщо договір не був припинений, але Ви все, ж перестали за ним сплачувати, то за час суду Ви отримаєте нові штрафи, а банк звинуватить Вас в несумлінності. Тому в обов'язковому порядку слід вимагати призупинення дії кредитного договору на час суду при подачі позову. Якщо банк подав на Вас до суду, то необхідно направити зустрічний позов з даною вимогою.

Кожен військовослужбовець, звільняючись зі служби, має право на виплати, а саме:

• грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно;
• одноразову грошову допомогу;
• одноразову грошову допомогу мобілізованим;
• грошову компенсацію за невикористану відпустку;
• грошову допомогу для оздоровлення;
• матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Щодо рапортів, то в період воєнного стану військовослужбовці можуть звільнитися з таких підстав:

• за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
• за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
• у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
• через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони. Виплати не поширюються на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Due diligence перекладається з англійської як повна юридична експертиза – докладна доповідь-аналіз об'єкта нерухомості, історії його придбання та можливих ризиків після придбання. Процедура представляє собою детальну незалежну перевірку об’єкту інвестування, здійснювану від імені інвесторів для формування об’єктивного уявлення про об’єкт інвестування.

На третьому місяці війни росії проти України уряд відкрив можливість знову укладати угоди на ринку нерухомості. Кабінет Міністрів відкрив доступ до реєстрів, але під час укладання угод купівлі-продажу з'явилися додаткові умови. Уряд дозволив реєструвати угоди купівлі-продажу майна, щоправда, з кількома обмеженнями. Найголовніше з них полягає в тому, що протягом 30 днів після реєстрації права власності з нерухомістю не можна проводити, власне, жодних дій. Це зроблено для того, щоб унеможливити шахрайство. Також Кабмін заборонив купівлю-продаж житла за довіреністю. Це фактично позбавить можливості продати свої квартири чи будинки тих громадян, які виїхали за кордон.

Нотаріальне посвідчення договору про відчуження нерухомого майна, іпотеки про встановлення довірчої власності:

• здійснюватиметься виключно за місцем перебування нерухомого майна (крім того, що розташоване в Києві або Київській області);
• здійснюватиметься тальки нотаріусом, робоче місце (контора) якого розташоване в місті Києві або Київській області – на нерухоме майно, розміщене в місті Києві або Київській області, за місцем перебування такого майна, або місцем перебування юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї зі сторін відповідного договору.

У період дії воєнного стану в Україні забороняється припинення надання житлово-комунальних послуг населенню в разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Така вимога діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text)