Законодавство України передбачає, що після смерті людини спадкоємці ділять не лише майнові блага, а й борги померлого, серед яких борг по кредиту, по аліментах, комунальних платежах, боргах за рішенням суду та ін. До складу спадщини входить все майно померлого, що належить йому на день смерті: це може бути рухоме, нерухоме майно, грошові кошти, вклади, а також боргові зобов’язання.

До спадкоємця переходить не власність спадкодавця, а саме права та обов’язки, які не припинилися на момент відкриття спадщини. Винятком є лише зобов’язання особистого характеру. Згідно статті 608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Суд визнає заповіт недійсним або нікчемним тільки при наявності вагомих підстав. Ними можуть бути:

• порушення форми заповіту;
• підписання заповіту через психологічне або фізичне насильство;
• неможливість контролювати себе і управляти своїми діями через захворювання;
• написання заповіту під впливом обману.

Кожна з підстав має свої особливості доказування, які потрібно врахувати при підготовці позову.

Для оскарження є 3 роки з моменту, коли Ви дізналися про порушення прав. Але навіть якщо строк пропущено, його можна поновити. Причини повинні бути поважними: тривала хвороба, відрядження, служба в Збройних силах України.

Стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Отже, право на отримання допомоги мають батько, мати, дружина, неповнолітні діти,  також діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття та інші особи, що перебували на утриманні загиблого військовослужбовця.

Законодавство України передбачає можливість зміни розміру аліментів (як у бік збільшення, так і у бік зменшення), якщо життєві обставини сторін змінюються. Передумовами для ініціювання судового процесу з цього приводу може бути зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, тощо.

На вимоги про стягнення аліментів у судовому порядку не поширюється позовна давність, тобто позов може бути пред'явлено в будь-який момент протягом всього часу існування права на аліменти. Саме право на аліменти виникає у дитини з моменту її народження.

Психологи-консультанти повинні мати психологічну освіту, яка по закону надає їм право на надання психологічної допомоги клієнтам.

Компенсація розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу з розрахунку на місяць, встановленим на 1 січня поточного року (від 1 січня 2023 року – це 2 589 гривень) та середньомісячним сукупним доходом за останні шість місяців особи, яка надає соціальні послуги.

Є декілька варіантів:

1. Надіслати на офіційну адресу роботодавця оригінал заяви на звільнення міжнародною поштою. Але в такому випадку слід подбати про докази того, що в конверт Ви поклали саме заяву на звільнення (тобто, мати опис вкладення конверту).
2. Надіслати заяву на звільнення на офіційну електронну пошту роботодавця (безпосереднього керівника та керівника підприємства). Для цього слід роздрукувати та підписати заяву, відсканувати її та підписати ЕЦП і разом із протоколом ЕЦП надіслати на всі відомі електронні пошти роботодавця. І обов'язково запросити відповіді щодо одержання адресатами Вашої заяви на звільнення в порядку ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»;
3. Якщо зовсім немає можливості направити поштою або електронним листом, направте відскановану заяву на звільнення на всі відомі месенджери роботодавця, включаючи свого керівника.

Але роботодавець може відмовити у прийнятті такої заяви, оскільки не зможе пересвідчитись, чи дійсно це Ви її направили і чи дійсно це Ваше волевиявлення.

Відсутність прописки в паспорті громадянина України понад тридцять календарних днів після зміни місця проживання є прямим приводом для складання адміністративного протоколу.

Відповідно до ст. 121 Кримінального Кодексу України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.