Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

До середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:

• заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
• грошове забезпечення військовослужбовців;
• пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
• стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
• соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
• допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
• грошові перекази, отримані із-за кордону;
• дивіденди від цінних паперів;
• інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також доходи, які задекларовано особою.

Отже, ви відповідаєте умові для отримання статусу малозабезпечена сім'я - бути працевлаштованими. Але на разі органи не можуть обрахувати ваш середньомісячний сукупний дохід, адже ви не отримуєте зарплату.

Ви втратите виплати ВПО за умови, повернення у регіон, з якого рятувалися.

Сімейний кодекс України вказує, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, за умови, що таке спілкування не шкодить нормальному розвиткові дитини.

Якщо домовитися мирно не вдається, закон пропонує два способи вирішення питання спілкування та участі у вихованні дитини після розлучення:

• через орган опіки та піклування;
• через суд.

Батько може подати заяву до місцевого органу опіки та піклування, у якій просити визначити способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Орган опіки і піклування вивчає житлові умови, ставлення до дитини, зайнятість, спосіб життя та інші характеристики, на основі яких приймає рішення щодо встановлення графіку побачень з дитиною. Рішення про встановлення графіку зустрічей є обов’язковим до виконання.

Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, не виконує рішення органу опіки і піклування щодо графіку побачень, другий з батьків має право звертатися:

• до суду за відшкодуванням майнової та моральної шкоди
• в орган опіки і піклування для проведення бесіди з іншим з батьків
• в поліцію для притягнення до адміністративної відповідальності того, хто не виконує таке рішення
• до суду для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

До суду звертаються у випадку, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування або в інший спосіб чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні. Такі перешкоди мають бути доведені належними доказами:

• показаннями свідків
• зверненнями в орган опіки і піклування
• зверненнями у поліцію
• листуванням чи іншою комунікацією між батьками.

Відповідно до постанови постанову «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» виплату буде припинено тим ВПО, які:  придбали новий транспортний засіб (з року випуску якого минуло менше  5 років), крім авто, які були придбані волонтерами та передані на потреби оборони країни; придбали на суму більше 100 тисяч гривень земельну ділянку, квартиру, будинок (крім житла, отриманого за рахунок державного чи місцевого бюджету); мають на депозитному банківському рахунку кошти у загальній сумі більше 100 тис. грн; придбали іноземну валюту (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних, соціальних, освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму більше 100 тис. грн; мають у власності житло, що розташоване на інших територіях ніж тих, де ведуться активні (можливі) бойові дії або які є окупованими, якщо таке житло має площу понад 13,65 м2 на одного члена сім’ї.

В якості доказу відсутності грошей на депозитному рахунку ви можете надати Комісії документ, що підтверджує розірвання договору щодо депозиту, або інший документ, що підтвержує, що гроші давно були зняті.

Так, отримати статус ветерана праці на разі можна.

Хочу звернути вашу увагу, що мають право на отримання статусу ветерана праці українці, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях та мають стаж роботи 40 років (для чоловіків) і 35 років (для жінок) і вийшли на пенсію.

Українці, які мають право на оформлення статусу ветерана праці, повинні звернутися до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" передбачає деякі послаблення в частині кредитних зобов'язань.  Послаблення щодо кредитів такі:

• Під час дії воєнного стану кредитори не несуть відповідальності за несвоєчасну сплату кредитів.
• Банк не може нараховувати будь-яку пеню або штраф. Будь-які пеню, штрафи тощо, які нараховує банк за несвоєчасну сплату кредиту, починаючи з 24 лютого 2022 року, банк має списати.
• В разі несвоєчасної сплати  кредиту відсоткова ставка не збільшується.
• Такі зміни діють під час всього воєнного стану і протягом 30 днів після його закінчення. 

Але банки можуть і далі нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, за  кредит однаково доведеться заплатити після закінчення дії воєнного стану. Тому, якщо у людини є можливість сплачувати кредит, найкраще сплачувати з відсотками.

У разі, якщо можливості сплачувати кредити не має, краще звернутися до банку з заявою про надання кредитних канікул. Зауважте, ухвалення банком такого рішення є його правом, а не обов’язком.

Якщо в працівника є поважна причина для звільнення, роботодавець зобов’язаний звільнити його у строк, про який такий працівник просить. Перелік таких причин зазначений у ч. 1 ст. 38 КЗпП, в ньому і є переїзд на нове місце проживання. Вимагати відпрацювання або самостійно змінювати дату звільнення він не має права.

Такі дії роботодавця — пряме порушення трудового законодавства, що загрожує адміністративною відповідальністю (ст. 265 КЗпП і ст. 41 КпАП).

Вам необхідно зафіксувати факт подання заяви. З повідомленням про порушення трудових прав можна звернутися до територіального органу Держпраці за місцезнаходженням роботодавця зі скаргою на дії, що порушують законодавство про працю. Органами, які розглядають трудові спори, відповідно до ст. 221 КЗпП України є комісії по трудових спорах та районні (міські) суди.

Чинне законодавство не містить заборон щодо звільнення працівника в період воєнного стану. Тому відповідно якщо ви звільнилися, то стаж на період безробіття не зараховуватиметься.

Він може продати будинок, або за особистої присутності в Україні, або як варіант оформити довіреність в іншій країні, де є Консульство України. Оформити доручення в Криму не вийде, так як на разі Україна не співпрацює з окупованою територією.

Згідно зі  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, військовослужбовці, які отримали поранення під час війни, мають право на одноразову виплату в розмірі 50 мінімальних заробітних плат. Крім того, їм надається право на державну соціальну допомогу у розмірі 20 мінімальних заробітних плат.