Пункт 22.12 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачає, що постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.

Отримавши заочне рішення суду по справі, яку було розглянуто без Вашої участі, можна подати до цього ж суду заяву про перегляд заочного рішення, однак лише за умови поважних причин неявки до суду та за наявності доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При поданні такої заяви необхідно обов’язково звернути увагу на дату ухвалення рішення і в разі пропущення процесуального строку подати відповідне клопотання про його поновлення, що має бути розглянуто судом

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо таку заяву подано протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. В разі залишення заяви без задоволення строк на апеляційне оскарження (30 днів) заочне рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ст. 152 Сімейного кодексу України визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.

Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою про:

• надання повної цивільної дієздатності
• надання їй права на шлюб (ст. 23 Сімейного кодексу України).
• про розірвання шлюбу
• визнання шлюбу недійсним
• визнання батьківства
• стягнення аліментів
• усиновлення чи визнання усиновлення недійсним
• неповнолітні батьки, які досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. (ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України)
• щодо позбавлення батьківських прав (ст. 165 Сімейного кодексу України).

Термін «відшкодування» означає форму відповідальності, надання кому-небудь щось інше замість загубленого, витраченого, знищеного тощо. В теорії кримінального процесу доречним (щодо моральної шкоди) вважається використання терміна «компенсація шкоди», оскільки важко собі уявити відшкодування страждань, а компенсація останніх цілком можлива. З огляду на це, глава 9 КПК має назву «Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов».

Етимологічно слово «шкода» означає збитки, втрати, що є наслідком вчинення яких-небудь неправомірних дій, що спричинені кримінальним правопорушенням.

Шкода є сукупністю несприятливих особистих немайнових, а також майнових наслідків, що виникли у разі порушення суб’єктивних прав фізичної або юридичної особи. Вона є однією з умов або підстав виникнення обов’язку щодо її відшкодування. Категорія «шкода» тісно пов’язана з питаннями цивільно-правової відповідальності. Серед підстав цивільно-правової відповідальності, поряд з протиправністю поведінки (дія чи бездіяльність) причинним зв’язком між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою виною особи, яка заподіяла шкоду, обов’язково виділяють наявність майнової та / або моральної шкоди.

У кожного громадянина України, в тому числі переселенця, є право отримати безоплатно земельну ділянку для різних потреб – у межах розмірів, встановлених Земельним кодексом України. Відповідно до Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", переселенців Україні користуються тими ж правами та свободами, що й інші громадяни України.

Конкретні розміри земельних ділянок, які можна безоплатно отримати у приватну власність, передбачені у ст. 121 ЗК України:

• не більше 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства;
• не більше 0,12 гектарів для ведення садівництва;
• у селах – не більше 0,25 гектарів, у селищах – не більше 0,15 гектарів, у містах – не більше 0,10 гектарів для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
• не більше 0,10 гектарів для індивідуального дачного будівництва;
• не більше 0,01 гектарів для будівництва індивідуальних гаражів.

Нажаль, реалізувати в Україні сьогодні своє конституційне право на отримання земельної ділянки дуже складно не тільки внутрішньо переміщеним особам (переселенцям), а й місцевим жителям, оскільки згідно із Земельним кодексом України під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, а також надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі і розроблення даної документації.

Статтею 39 Закону України "Про державну таємницю" встановлюється дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю.

ІІ Розділ Конституції України закріплює права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Відповідно до ст. 22 цього розділу, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

В Конституції України визначено такі групи основних прав: громадянські, політичні, економічні, соціальні, екологічні, культурні, сімейні.

Громадянські права — можливості людей, що характеризують їхнє фізичне та біологічне існування, задоволення матеріальних, духовних та деяких інших потреб. Сюди відносять такі суб'єктивні права: на життя; на недоторканність особи, житла, на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; на вибір місця проживання, свободу пересування, на вільне залишення території України та повернення будь-коли в Україну; на свободу власної думки і слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань; вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово та в інший спосіб на свій вибір; на свободу світогляду, віросповідання та ін.

Політичні права — можливості людини і громадянина брати участь у громадському та державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об'єднань громадян, критикувати вади в роботі, безпосередньо брати участь у різних об'єднаннях громадян.

Економічні права — можливості людини і громадянина, що характеризують їхню участь у виробництві матеріальних благ.

Соціальні права — можливості людини і громадянина із забезпечення належних соціальних умов життя.

Екологічні права — права людини і громадянина на безпечне екологічне середовище. Тобто, це право, на безпечне для життя і здоров'я довкілля; на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди та ін.

Культурні права — можливості доступу людини до духовних цінностей свого народу (нації) та всього людства.

Сімейні права — можливості людини і громадянина вільно розпоряджатися собою в сімейних правовідносинах.

Позов про відшкодування (компенсації) шкоди завданої кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням може бути подано і до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства, якщо особа, не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, або її цивільний позов було залишено без розгляду.

Так. Заява до поліції про погрози — один із важливих інструментів запобігання правопорушень. Цей документ дозволяє попередити представників правоохоронних органів про намір або факт вчинення протиправних дій.

Якщо, на Вашу думку, причиною виходу з ладу електроприладу є низька або висока напруга в мережі під час увімкнення електроенергії, треба звертатись до оператора системи розподілу електроенергії. Після реформи в енергосистемі так стали називати звичні нам обленерго.

Звертатись необхідно з письмовою скаргою, в які вказати всі відомі обставини (число місяць, час) події, що сталась. Також, в скарзі Ви маєте вказати яке майно вийшло з ладу та суму завданих збитків. Скаргу потрібно відправити поштовим відправленням з повідомленням про отримання, або шляхом заповнення відповідної форми на сайті підприємства. Складаючи заяву майте на увазі, що сума вказаних збитків має бути обґрунтованою, тобто необхідною умовою є наявність чеку про придбання товару, або чеку про вартість ремонту, а також документу, що підтверджує причини завданих збитків. Встановити причини виходу з ладу електроприладу може сервісний центр, який обслуговує відповідний тип товару. Ви як заявник маєте отримати висновок такого центру самостійно, тобто за власний кошт.

Строк розгляду скарги про відшкодування збитків становить 30 днів. Компанія зобов’язана відшкодувати збитки споживачу завданих недотриманням показників якості електроенергії.

Однак, якщо ДТЕК доведе, що вони викликані форс-мажорними обставинами або виникли не з його вини, а з вини споживача, такі збитки не відшкодовуються. У відповіді споживачу надаються всі підтверджуючі матеріали невинуватості.

Якщо рішення Вас не задовольняє, Ви як споживач маєте право звертатись до суду із заявою про відшкодування завданої шкоди.