Бухгалтерські доходи і витрати первісно беруть участь у розрахунку податку на прибуток.
З 01.01.2023 р. розміри єдиного соціального внеску та ставки єдиного податку, які сплачуватимуть ФОП з 01 січня 2023 року, становитимуть:
ФОП 1-2 групи сплачують ЄП щомісячно, авансовим платежем не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. ФОП 3 групи здійснюють сплату ЄП щоквартально, протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Для всіх підприємців діють єдині квартальні строки для сплати ЄСВ – до 20-го числа наступного за кварталом місяця.
Для того, щоб розрахувати ПДВ, необхідно скористатися такою формулою:
ПДВ = Відпускна ціна (собівартість + прибуток) × ставку податку.
Наприклад, собівартість товару 6000 гривень, а закладений у вартість прибуток – 2000 гривень. В такому випадку відпускна ціна становитиме – 6000 +2000 = 8000. Розраховуємо суму податку при ставці в 20%: 8000 × 20% = 1600.
ПДВ-реєстрація буває обов'язкова та добровільна.
Від сплати земельного податку звільняються:
З 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, згідно з абзацом першим підпункту 9.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України ФОП - платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.
Фізичні особи звільняються від сплати податків за 2021 і 2022 роки, якщо житлова нерухомість розташована на територіях активних бойових дій або окупованих територіях (незалежно від тривалості таких подій у 2022 році).
Податкова соціальна пільга (ПСП) в 2023 році - це сума, на яку працівник, як платник ПДФО, має право зменшити свій загальномісячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати (премії, компенсації, винагороди тощо) від одного роботодавця. Можливість застосування ПСП обмежується розміром місячного доходу працівника.
Кожний працівник, розмір доходів якого не перевищує 3 760 грн, має право на застосування ПСП, базовий розмір якої становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Обмеження, що діють на перекази у валюті з України: У межах лімітів українці можуть здійснювати Р2Р-перекази та «quasi cash» операції. Із гривневих платіжних карток громадяни можуть переказувати кошти на картки фізичних осіб за кордоном в межах ліміту 100 тисяч гривень на місяць. Крім того, українці мають змогу здійснювати перекази на картки за кордоном зі своїх валютних платіжних карток у межах окремого ліміту у 100 тис. грн на місяць (це більше $3 тис.)
Обмеження на зняття готівки з рахунків в іноземній валюті: Зняти кошти з валютного рахунку в Україні можна у гривні у розмірі 100 тис. грн на день; у валюті рахунку в еквіваленті 100 тис. грн на день без комісій.
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент протягом 1095 днів після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Адміністративне оскарження. Скарга подається особисто або через свого представника до ДПС України у письмовій формі разом з копіями наявних документів, які слугують доказом, на думку платника, неправомірності податкового повідомлення-рішення. Звертаємо увагу, що оскаржити рішення податкового органу можна впродовж 10 робочих днів після дня отримання податкового повідомлення-рішення. Також, скаргу можна надіслати поштою. У випадку оскарження ППР, платник податку має повідомити контролюючий орган, рішення якого оскаржується. ДПС України, розглядаючи скаргу платника, може прийняти рішення про повне або часткове задоволення скарги, або ж взагалі її повне незадоволення.
Звернення до суду. Якщо платник податків скористався процедурою адміністративного оскарження до подання позовної заяви, то оскаржити ППР в суді може протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Але термін сплати узгодженої суми податкового зобов’язання після закінчення процедури адміністративного оскарження становить 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Щодо процедури судового провадження по оскарженню рішень контролюючого органу, то вона регулюється нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до законодавством України, філії та представництва - це відокремлені підрозділи юридичних осіб (ст. 95 Цивільного кодексу України). Тобто, фізична-особа підприємець не може мати філію або представництво ні в Україні, ні за кордоном.
Фізична особа — підприємець може мати декілька торговельних точок (магазинів, кіосків тощо) у різних частинах міста або навіть у різних містах чи за кордоном. Однак вважати їх філіями недоречно. Адже фізична особа, на відміну від юридичної, не може як суб’єкт господарювання себе «розділити».
Конфлікти щодо земельних питань вправі вирішувати органи місцевого самоврядування. Тому у разі, якщо сусідка проти того, що землевпорядник встановлював межі і погоджував їх, необхідно звернутись до земельної комісії при селищній, сільській чи міській раді у сприянні встановлення меж.
Комісія обстежить ділянку, а після проведе засідання за участю осіб, що виступають сторонами в суперечці. Довівши безпідставну відмову від підписання акта про погодження меж ділянки, комісія рекомендуватиме Вам залагодити конфлікт мирним шляхом.
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно подати землевпорядну документацію через Центр надання адміністративних послуг, а Державний кадастровий реєстратор має зареєструвати земельну ділянку навіть без погодження меж сусідкою, тобто без її підпису. Якщо ж кадастровий реєстратор відмовить у реєстрації з цієї підстави, необхідно звернутися до суду для оскарження прийнятого ним рішення про відмову в реєстрації.
Строки дослідження ДНК залежать від лабораторії. Результати можуть бути готові як і через 2-3- дні, так і через два місяці.
Ви (як фізична особа-підприємець) маєте виключне право:
Про комерційну інформацію та її захист згадується в Господарському кодексі України у ст. 36. Регулювання Господарського кодексу актуальне для захисту комерційної таємниці у співпраці між підприємствами, тобто зовнішній захист комерційної таємниці.
Для захисту комерційних та конфіденційних даних, можна укласти такі документи, як: