Напишіть заяву до Кіберполіції за цим посиланням (https://ticket.cyberpolice.gov.ua/) або повідомте про Ваш випадок за номером телефону +0 800 505 170.
Також рекомендую звернутися до стільникового оператора і повідомити йому контакти шахрая, який вимагав гроші. Після чого співробітники не тільки зроблять блокування абонента, але і накладуть на нього штрафні санкції. Якщо ж скарг на один телефонний номер буде отримано відразу кілька, то тоді стільниковий оператор подасть заяву про вчинення кримінального правопорушення стосовно шахрая.
Також Ви маєте право відразу звернутися в поліцію з проханням провести перевірку абонента за фактом шахрайства і вимагати залучення його до адміністративної відповідальності. Заява потрібно подавати до найближчого відділення поліції. Його потрібно складати в двох примірниках. На одному співробітники поліції поставлять мітку про прийняття і присвоять йому номер. Потім заяву передадуть до органу дізнання, протягом п'яти днів буде прийнято рішення про те, заведуть кримінальну справу чи ні.
Зокрема це https://court.gov.ua/fair/, проте на ньому зручно шукати саме стороні, яка вже отримала повідомлення про справу та розгляд її у суді.
Для швидкого пошуку потрібної інформації вкажіть під час його використання:
Для ознайомлення з ухваленими судовими рішеннями також може стати у нагоді Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/
Аби залишити повідомлення працівникам Департаменту кіберполіції, необхідно надіслати заяву на електронну адресу callcenter@cyberpolice.gov.ua. Або за телефоном – 0 800 50 51 70 (понеділок – п'ятниця з 09:00 до 18:00).
Система подачі електронних звернень громадян - https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.
Насамперед, зауважу, що існують дві групи прав – особисті немайнові права та майнові. До першої групи прав належать право зазначати своє ім’я/псевдонім або забороняти таке зазначення, а також право протидіяти будь-яким змінам та посяганням на твір (в нашому випадку – комп’ютерну програму). Такі особисті немайнові права не можуть бути передані. Тобто не залежно від того, чи було створено комп’ютерну програму за цивільним або господарським договором, чи в межах виконання трудових обов’язків, всі немайнові права залишаються у автора.
Стаття 427 ЦК України “Передання майнових прав інтелектуальної власності” вказує на можливість передати права інтелектуальної власності за договором. Ця ж норма кодексу передбачає, що договір визначає умови передання прав інтелектуальної власності. Стаття 1107 ЦК України містить перелік договорів, на підставі яких відбувається розпоряджання правами інтелектуальної власності. До таких договорів належать:
Як передати майнові права інтелектуальної власності?
Для цього використовується письмовий договір з відповідним положеннями. Про види таких договорів згадано вище.
Отримати виключні або невиключні майнові права на вже створений програмний продукт можна на підставі ліцензійного договору. Договір укладається з тією особою, яка володіє виключними майновими правами на програмний продукт, тобто з нинішнім правовласником (з ліцензіаром). При цьому, необхідно переконатися, що особа, яка має намір передати Вам права інтелектуальної власності, дійсно володіє ними, є автором та/або належним правовласником програмного продукту.
Якщо в закладі харчування Вам принесли замовлення, яке непридатне для споживання (несвіже), Ви маєте право не сплачувати за цю страву і вимагати безкоштовно замінити її на іншу.
Якщо адміністрація закладу відмовляється безкоштовно замінити страву, то рекомендую оплатити страву та зафіксувати докази порушення Ваших прав: сфотографуйте страву, зображення в меню, збережіть чек. Після цього зверніться із заявою про порушення своїх прав до територіальних органів Держпродспоживслужби України або до суду за місцем проживання.
Прямої заборони споживати продовольчі товари до моменту їхньої оплати в Законі «Про захист прав споживачів» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text) немає. Проте, поки покупець не заплатить за товар, він є власністю супермаркету. Працівники можуть зробити лише зауваження і попросити заплатити за нього на касі. Якщо покупець відмовиться його оплачувати, то можуть викликати поліцію.
Як тільки Ви завітали до будь-якого закладу, Ви автоматично укладаєте з ним публічний договір і приймаєте його правила (стаття 633 Цивільного кодексу). Тому, якщо Ви навмисно розбили посуд закладу, варто оплатити пошкоджений товар. Але платити треба, коли Вас про це повідомили.
Правила оплати за розбитий посуд:
Через своє меню, де на останній сторінці вказана вартість кожного інвентаря заклад повідомляє правила оплати за розбитий посуд. Сторінка з прайсом має бути завірена власником закладу та бухгалтером, мають бути відповідні підписи та печатки. Якщо цього всього немає — це не зобов'язує Вас оплачувати розбитий посуд.
Примусове стягнення за розбитий посуд можливе, але лише через суд у випадку, якщо Ви відмовитесь від відповідної оплати.
Пояснити це можна лише тим, що заклади хочуть цим мінімізувати податки. Кафе і ресторани, щоб продавати алкоголь і водночас з усієї їжі платити малий податок, в одному закладі відкривають одразу два підприємства: ФОП для їжі й ТОВ для продажу алкоголю.
Чинним законодавством України не передбачено жодного нормативно-правового акту чи статті, що б забороняли приносити свою їжу в кінозал. Всі заборони на наявність власної їжі встановлюються самим кінотеатром. Але важливо пам'ятати, що всі внутрішні правила кінотеатру носять рекомендаційний характер.
Закон України «Про захист прав споживачів», а саме ч.1 ст. 17, свідчить про те, що застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
Якщо Ваші права були порушені, Ви маєте право викликати поліцію, звернутися до суду і стягнути моральну шкоду за порушення прав споживачів.