Звільнитися зі служби під час дії воєнного стану військовослужбовець може за таких підстав:
- за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі (60 років);
- за станом здоров’я – на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- якщо суд призначить особі покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
- через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу);
- у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка). Хвороба має підтверджуватися офіційним медичним висновком;
- у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;
- у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- у зв’язку з вагітністю (для військовослужбовців-жінок);
- військові-жінки, які перебувають у декретній відпустці та доглядають за дитиною до трьох років, а також якщо малюк потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- один із подружжя, якщо вони обоє проходять військову службу та мають дитину віком до 18 років;
- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину віком до 18 років;
- якщо на утриманні військового перебуває троє та більше дітей віком до 18 років.