Колишня дружина вивезла спільних неповнолітніх дітей до Німеччини без...

Сімейний кодекс України вказує, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, за умови, що таке спілкування не шкодить нормальному розвиткові дитини.

Якщо домовитися мирно не вдається, закон пропонує два способи вирішення питання спілкування та участі у вихованні дитини після розлучення:

• через орган опіки та піклування;
• через суд.

Батько може подати заяву до місцевого органу опіки та піклування, у якій просити визначити способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Орган опіки і піклування вивчає житлові умови, ставлення до дитини, зайнятість, спосіб життя та інші характеристики, на основі яких приймає рішення щодо встановлення графіку побачень з дитиною. Рішення про встановлення графіку зустрічей є обов’язковим до виконання.

Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, не виконує рішення органу опіки і піклування щодо графіку побачень, другий з батьків має право звертатися:

• до суду за відшкодуванням майнової та моральної шкоди
• в орган опіки і піклування для проведення бесіди з іншим з батьків
• в поліцію для притягнення до адміністративної відповідальності того, хто не виконує таке рішення
• до суду для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

До суду звертаються у випадку, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування або в інший спосіб чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні. Такі перешкоди мають бути доведені належними доказами:

• показаннями свідків
• зверненнями в орган опіки і піклування
• зверненнями у поліцію
• листуванням чи іншою комунікацією між батьками.