Під час воєнного стану НЕ МОЖУТЬ стати всиновлювачами:
Для того, щоб розпочати процес усиновлення, слід звертатися до служби у справах дітей за місцем Вашого постійного проживання. Вони допоможуть розібратися у всіх нюансах сімейного виховання, розкажуть про можливості для охочих стати усиновлювачами, опрацюють заяви та перевірять документи й житлові умови.
Потрібно подати заяву до служби у справах дітей за місцем проживання. До заяви додається пакет документів, що підтверджує відповідність кандидатури вимогам до усиновлювачів:
Пакет документів можна подати на особистій зустрічі в службі у справах дітей або онлайн через «Дію» https://diia.gov.ua/services/usinovlennya-reyestraciya-kandidatom.
Служба у справах дітей надає інформацію про дітей, які є на обліку. Якщо у службі за місцем проживання кандидата в усиновлювачі немає дітей на обліку, можна звернутись до обласної служби у справах дітей чи Нацсоцслужби.
Протягом 5 робочих днів після перевірки документів служба у справах дітей проводить обстеження житлово-побутових умов заявника, за результатами якого складає акт.
Усі особи, які бажають прийняти в сім’ю дитину, мають пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що організовуються центрами соціальних служб із залученням спеціалістів із питань психології, педагогіки, медицини тощо. Якщо заявники є родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями дитини, яку мають намір усиновити, вони мають право не проходити таке навчання. Якщо відомості та житлово-побутові умови заявника відповідають законодавству, служба у справах дітей надає направлення на проходження навчання із зазначенням закладу та дат навчання. Після завершення навчання заявнику видається відповідна довідка (протягом 10 робочих днів).
Протягом 5 робочих днів після проведення вищевказаних процедур служба у справах дітей готує висновок про можливість заявника бути усиновлювачем та ставить його на облік кандидатів в усиновлювачі.
Після вищевказаних кроків починається взаємодобір дитини та сім’ї.
Статтею 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що, зокрема, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.