Як подати позов на ЗМІ про розповсюдження неправдивої інформації

Що собою являє поняття "недостовірна інформація"

Недостовірною вважають інформацію, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначено, що одним з основних принципів інформаційних відносин є достовірність і повнота інформації.

Таким чином, інформацією, що не відповідає дійсності, є недостовірні відомості, які вказують на факти, що не існували в дійсності або існували не в такому вигляді, як про це зазначають такі відомості.

Як подати позов до суду

Для початку потрібно написати саму позовну заяву. Позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Потім підготувати та роздрукувати додатки до позовної заяви. Обов'язково надайте докази про сплату судового збору (квитанція про сплату). Вам потрібно роздрукувати позону заяву з додатками в трьох примірниках (суду, відповідачу, собі).

Потім позовну заяву з всім пакетом документів Вам потрібно подати до суду. Для цього є два способи: здати позов безпосередньо до канцелярії суду або направити його поштою.

Якщо суд знаходиться від Вас неподалік, то краще подати позов до загальної канцелярії суду. Для цього у Вас з собою має бути паспорт. Передайте працівнику суду два пакета документів (позови з додатками) та один примірник позовної заяви без додатків. Працівник суду перевірить повноту пакета документів і в разі реєстрації позовної заяви поверне Вам один примірник (без додатків) з відміткою про отримання позову.

Для того, щоб подати позов поштою, необхідно спочатку придбати конверт (краще формату А4). У лівому верхньому кутку конверта вкажіть своє ПІБ та адресу проживання. У правому нижньому кутку конверта вкажіть назву суду, його поштову адресу та індекс. Поштову адресу суду Ви можете знайти на сайті Судової влади. Покладіть в конверт два пакета документів (позови з додатками), а один примірник позовної заяви без додатків залишіть собі. Відправте конверт рекомендованим листом та не забудьте отримати поштову квитанцію з номером відправлення, по якому Ви зможете слідкувати за доставкою листа на сайті Укрпошти.

Приблизно через 10 днів після подачі позову Вам по пошті має прийти повістка до суду. Дату призначеного судового засідання Ви також зможете дізнатися на сайті Вашого суду в розділі “Списки справ, призначених до розгляду”.

На які статті та закони спиратися

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 28 Конституції України гарантує кожному право на повагу до його гідності.

Частина 4 статті 32 Конституції України гарантує кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Частиною 2 статті 8 Конституції України зазначено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини 1 ст. 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Абзацом 3 частини 4 статті 277 Цивільного кодексу України встановлено, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Враховуючи роз’яснення п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 №1, єдиним законним шляхом відновити порушені права є встановлення факту недостовірної інформації.

Як відрізнити від оціночних суджень

Відповідно до частини першої статті 30 закону, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Отже, варто розібратися коли недостовірна інформація може вважатися оціночним судженням.

За положеннями частини 2 статті 30 ЗУ "Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до положень статті 277 Цивільного Кодексу УКраїни, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Які докази потрібно додати до позову

Перш за все, підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

• поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
• поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
• поширення недостовірної інформації, тобто така, яка не відповідає дійсності;
• поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, чи завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно чинного законодавства України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації.

А тому першим кроком у разі виявленні недостовірної інформації має бути фіксація змісту такої інформації та факту її поширення, тобто доведення до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб. Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет. Способами фіксації недостовірної інформації може бути скріншот (фото) веб-сторінки або безпосередньо веб-сторінка як електронний доказ. За своєю суттю веб-сторінка є електронним доказом і може подаватись до суду в оригіналі або в електронній копії, що засвідчується електронним цифровим підписом.

Найбільш дієвим способом фіксації інформації у мережі Інтернет є лінгвістична експертиза проведена на замовлення позивача, оскільки процесуальні кодекси дозволяють учасникам справи самостійно замовляти проведення експертизи. У такому випадку скріншоти будуть складовою експертизи, що виключає ймовірність їх відхилення судом окремо від висновку експерта. Крім того, проведення лінгвістичної експертизи (авторознавчої або семантико-текстуальної) може бути допоміжним доказом при встановленні відповідача та при доведенні характеру поширеної інформації.

Не забудьте, з огляду на положення ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, у вказаній категорії справ ви маєте належним чином довести, що поширена про Вас недостовірна інформація є саме фактичним твердженням.