Реєстрація права власності на нерухоме майно онлайн:

1. Вам знадобиться електронний підпис (кваліфікований електронний підпис).
2. Зареєструйтеся чи авторизуйтеся в кабінеті громадянина на https://diia.gov.ua/ за допомогою електронного підпису.
3. Перевірте особисті дані у профілі користувача, оновіть їх за необхідності.
4. Заповніть онлайн-форму на отримання послуги https://diia.gov.ua/services/derzhavna-reyestaciya-prav-na-neruhome-majno.
5. Завантажте документи про зареєстровані речові права на об'єкт нерухомої власності до 1 січня 2013 року у форматі PDF або JPEG.
6. Перевірте сформовану заяву та підпишіть її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

Реєстрація прав на нерухоме майно офлайн:

1. Вам знадобиться паспорт, номер платника податків, правовстановлюючі документи щодо об’єкта нерухомого майна або їхні копії.
2. Зверніться до нотаріуса/реєстратора з цими документами. Послуга безоплатна.
3. Для уточнення інформації щодо права власності реєстратор/нотаріус формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (БТІ) та надає його вам для особистого звернення.
4. Зверніться з письмовим запитом до комунального підприємства БТІ за територіальною приналежністю щодо нерухомого майна. Якщо таке бюро ліквідоване, зверніться до БТІ, яке стало правонаступником архівних документів.
5. Для оформлення довідки з БТІ вам знадобиться: - письмова заява; - паспорт та номер платника податків (оригінал та копії); - правовстановлюючі документи (копії); - оригінал письмового запиту від нотаріуса (у разі оформлення спадщини, продажу, дарування) або реєстратора.

Послуга платна. БТІ протягом 30 днів надає паперову довідку, що містить печатку підприємства та підпис виконавця або керівника.

Так. Для встановлення тимчасової споруди варто в обов'язковому порядку отримати дозвіл, тобто, паспорт прив'язки тимчасової споруди. Це комплекс документів з визначенням місця встановлення тимчасової споруди та схеми благоустрою прилеглої території.

Паспорт прив’язки надає суб’єкт адміністративних послуг з відповідним пакетом документів. Це головна умова для встановлення тимчасової споруди побутового, торговельного, соціально-культурного чи іншого призначення. Що стосується містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, вони не надаються.

Так, звичайно.

https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/97/%D0%94%D0%9E%D0%93%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%A0_%D1%81 %D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8.docx

Законодавством не визначено строків, коли саме після купівлі нерухомості можна її дарувати. Тому, якщо Ви вже оформили договір купівлі дачі, то одразу можете займатися оформленням договору дарування.

Коли минає два місяці, військовозобов'язаний знову проходить ВЛК, і йому можуть подовжити відстрочку ще один або два рази. Але після трьох періодів відстрочки вже необхідно вирішувати питання про непридатність. У такому разі чоловік перестає бути військовозобов'язаним і його знімають з військового обліку.

Зараз громадянин України може без сплати податків отримати на своє ім'я необмежену кількість посилок митною вартістю до 150 євро кожна. Тому, якщо Ви замовляєте посилки до 150 євро, то неважливо яка їх кількість - вони не будуть підлягати оподаткуванню.

Іпотека та застава - це терміни, які тісно пов’язані між собою і на які постійно посилаються при обговоренні позик. Застава діє як страховий поліс для кредиторів, який може бути проданий для відшкодування збитків, якщо позичальник не сплачує кредит. Іпотека - це позика, що використовує певний вид застави: нерухомість. Як пояснювалося, ці два терміни тісно пов’язані, але досить різні між собою.

Іпотека є різновидом застави. У заставу може передаватися будь-яке майно, у тому числі нерухоме, тоді як в іпотеку передається виключно нерухоме майно за умови, що воно залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Сказати з точністю, що краще іпотека чи застава: вирішувати тільки Вам - врахуйте всю ситуацію, умови та особливості цих договорів.

Закон не зобов'язує суд, а лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зняти з особи судимість. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 ККУ тому воно завжди є достроковим.

Для зняття судимості згідно зі ст. 91 ККУ необхідні такі умови:

• відбуття особою покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі; Не можна вважати осіб такими, які відбули покарання у виді обмеження або позбавлення волі, у випадках, коли ці види покарання в установленому законодавством порядку були замінені на покарання інших видів або особа звільнялась від відбування покарання з випробуванням або невідбута нею частина покарання (у виді обмеження або позбавлення волі) була замінена більш м'яким покаранням. Тобто зняття судимості застосовується лише щодо тих осіб, які реально відбули призначене їм покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
• закінчення не менше половини строку погашення судимості, передбаченого в ст. 89 ККУ;
• встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення (п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 16 "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості")

Поняття «зразкова поведінка особи» означає наявність у неї стійких правомірних вчинків у побуті, колективі, спілкуванні з оточуючим середовищем, у додержанні норм моралі.

Поняття «сумлінне ставлення до праці» включає своєчасне і сумлінне виконання особою, про яку йдеться, своїх професійних або виробничих обов’язків, суворе додержання умов праці і вимог виробничої дисципліни. Додержання особою всіх вимог, що охоплюються цими двома поняттями, має підтверджувати виправлення такої особи.

Заява повинна бути надіслана до Європейського суду з прав людини поштою на наступну адресу: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex, FRANCE.

Заява, надіслана факсом, не може перервати шестимісячний термін.

Звернутися до Європейського суду з прав людини можна лише за таких умов:

1. Ви маєте намір оскаржити поведінку держави, яка сама порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту (йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини);
2. Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту;
3. Ви не пропустили строку звернення до Суду;
4. Ваша справа ще не розглядалася Судом з тих самих підстав і Ви не використовуєте інший міжнародний механізм захисту своїх прав.

Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви. Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/application_notes_ukr

Арбітрабельність, або допустимість третейської угоди, – це відповідність спору, що виник між сторонами, категорії спорів, які можуть бути предметом третейського розгляду на підставі права, яке застосовується при вирішенні спору.

Термін «арбітрабельність» безпосередньо не вживається ні в законодавстві, ні в судовій практиці України. Проте значення цього поняття формується за допомогою низки положень Господарського процесуального кодексу України, законів України «Про третейські суди» та «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Питання арбітрабельності спорів є, на перший погляд, досить простим. Так, наприклад, згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» міжнародним арбітражам підсудні спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін знаходиться за кордоном, а також спори між українськими підприємствами, якщо хоч одне з них є підприємством із іноземними інвестиціями.