Які є різниці між спрощеною системою оподаткування та загальною системою..?

Загальна і спрощена системи оподаткування відрізняються першочергово розміром податків та особливостями обліку. "Спрощенці" мають обмеження щодо розміру доходу та кількості найманих працівників (для певних груп). У той же час, ці умови можна вважати оптимальними для мікро- та малого бізнесу, завдяки чому значна кількість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб в Україні обирають саме цей принцип нарахувань.

Загальна система оподаткування

При виборі загальної системи ФОП сплачує податки з чистого доходу, тобто з різниці між виручкою та документально підтвердженими витратами.

На даній системі вимагається сплатити податки з чистого оподатковуваного доходу:

1. 18% – податок на доходи фізичних осіб, сплачується авансовими платежами до 20 числа місяця, наступного за кварталом (до 20 квітня, липня і жовтні відповідно);
2. 1,5% – військовий збір, сплачується за підсумками року;
3. 22% – єдиний соціальний внесок, сплачується авансовими платежами щокварталу не пізніше 20 числа наступного за кварталом місяця.

Ліміт доходу на загальній системі відсутній, але при перевищенні 1 млн гривень за 12 місяців потрібно реєструватися платником ПДВ та сплачувати цей податок, а також подавати щомісячно декларацію.

Спрощена система оподаткування

При розгляді вибору спрощеної системи оподаткування, перш за все, варто мати на увазі, що існують обмеження для деяких видів діяльності. Серед таких обмежень варто відзначити всі види фінансового посередництва, виробництво та продаж підакцизних товарів (за винятком роздрібного продажу пива та столових вин), видобуток корисних копалин, виробництво дорогоцінних металів, реалізацію антикваріату та деякі інші види діяльності.

Варто відзначити, що спрощена система оподаткування має свої переваги, зокрема, спрощений облік бухгалтерських даних. Проте, вона також має свої обмеження. Спрощена система поділяється на чотири групи, кожна з яких має свої особливості, такі як допустимі види діяльності, граничний обсяг доходу, максимальна кількість найманих працівників та інші параметри.

1. Спрощена система оподаткування в першій групі застосовується виключно для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Вона характеризується фіксованою сумою податку, яка залишається постійною незалежно від величини отриманого доходу. Найкращим прикладом для такого спрощенця є людина, що займається роздрібною торгівлею на ринку і працює самостійно.
2. Спрощена система оподаткування в другій групі також доступна лише фізичним особам-підприємцям і передбачає фіксовану суму податку. Громадяни, які входять до цієї категорії, можуть займатися роздрібною торгівлею офлайн і онлайн, надавати різноманітні послуги (наприклад, ремонт смартфонів або фріланс), але заборонено укладати угоди з компаніями.
3. Спрощена система оподаткування в третій групі доступна як фізичним особам-підприємцям, так і юридичним особам. Основою оподаткування є дохід, з якого необхідно сплачувати фіксований відсоток. В цьому варіанті діяльності є багато можливостей, зокрема, різні види торгівлі та надання послуг, включаючи співпрацю з юридичними особами.
4. Спрощена система оподаткування в четвертій групі застосовується виключно для виробників сільськогосподарської продукції (фізичні особи-підприємці або юридичні особи, наприклад, фермерські господарства). Розмір податку визначається на основі нормативної грошової оцінки землі та загальної площі ділянок.