Не дають відпустку

У декларації 1993 року про викорінення насильства щодо жінок термін «сексуальне домагання» визначено як «фізичне, сексуальне і психологічне насильство, яке відбувається в суспільстві загалом, зокрема зґвалтування, сексуальне насильство, сексуальні домагання і залякування на роботі, в навчальних закладах та в інших місцях, торгівля жінками і примусова проституція».

Відповідно до абзацу 6 ст. 1 Закону України «Про рівні права та можливості жінок та чоловіків», сексуальні домагання – дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.

Щодо відповідальності за сексуальні домагання, то в українському законодавстві такої немає, Проте є інша стаття:

Стаття 154 Кримінального кодексу України – «Примушування до вступу в статевий зв’язок». Відповідно до ч. 1, примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Відповідно до ч. 2, примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з особою, від якої потерпіла особа матеріально або службовою залежна карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років. Відповідно до ч. 3 дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої особи чи її близьких родичів, або з погрозою розголошення відомостей, що ганьблять її чи близьких родичів караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

Друге визначення в законодавстві, під яке можна класифікувати форми «харасменту» – насильство за ознакою статі:

Відповідно до абзацу 7 ст. 1 вказаного Закону, насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.