Якщо є спільні неповнолітні діти, то розірвати шлюб можна лише в судовому порядку. Заява про розлучення подається в суд за місцем проживання одного з подружжя. Але перш ніж звернутися до судової інстанції, потрібно з’ясувати такі питання: чи дає згоду на розлучення друга сторона та з ким із батьків будуть проживати діти після розірвання шлюбу. Також подружжю варто обговорити порядок виплати аліментів і поділу майна.

Наступний етап — підготовка документів. Можуть знадобитися:

• свідоцтво про шлюб;
• квитанція про сплату судового збору;
• копії свідоцтв про народження спільних неповнолітніх дітей;
• зареєстрований у нотаріуса договір між подружжям (тільки в разі подачі спільної заяви);
• заява про розлучення;
• супутні заяви в суд — заяви про розгляд справи без присутності в суді для чоловіка і дружини, заява для отримання повісток по СМС, заяви для отримання копії судового рішення.

Особі потрібно невідкладно звернутися із заявою про втрату документа до поліції та отримати від поліцейських витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Надалі, для оформлення нового документа, особі необхідно особисто прийти до однієї з трьох установ:

• у підрозділ ДМС України;
• у центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у центр обслуговування громадян «Паспортний сервіс».

Оформити новий паспортний документ можна за місцем звернення особи, але у тих населених пунктах, які знаходяться на підконтрольних Україні територіях, де безпекова ситуація є контрольованою.

Для оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки замість втраченого або викраденого особа (далі також – заявник) подає наступні документи:

• заява про втрату паспорта;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта);
• документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
• довідка органу реєстрації встановленого зразка про місце проживання (за наявності).

Крім того, для відновлення паспорта можуть знадобитися додаткові документи (також за наявності):

• довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття зазначеного номера);
• якщо є неповнолітні діти – свідоцтва про їх народження;
• свідоцтво про шлюб або про розірвання шлюбу (за наявності);
• довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - для внутрішньо переміщених осіб;
• для особи, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я – одна фотокартка розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру;
• для бездомних осіб – посвідчення про взяття на облік бездомних осіб;
• для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи – рішення суду про встановлення особи.

Обов'язки з опіки та піклування опікунами та піклувальниками виконуються безоплатно.

Опікун зобов'язаний:

• дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
• опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
• вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
• вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
• дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.
• Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

Оформити опіку над людиною можна лише у разі, якщо суд визнав її недієздатною особою. Подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки й піклування, психіатричний заклад.

Справу про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки й піклування.

Документи, що потрібні для суду та для органу опіки:

• Заява від майбутнього опікуна про встановлення опіки.
• Акт обстеження умов життя недієздатної особи.
• Довідка про стан здоров'я особи, довідка про стан здоров'я опікуна.
• Акт перевірки умов проживання майбутнього опікуна.
• Довідка лікувальної установи про те, що в сім'ї опікуна немає осіб з захворюваннями, що перешкоджають влаштуванню недієздатної особи.

Після того, як суд визнав особу недієздатною, до органів опіки потрібно надати пакет документів:

• Заяву.
• Копію та оригінал паспорта.
• Медичну довідку.
• Автобіографію.
• Свідоцтво про шлюб (за наявності).
• Довідку про доходи.
• Довідку про відсутність судимості.
• Документи про наявність житлоплощі.
• Згоду сім’ї на спільне проживання.

Заповіт оспорюється і може бути визнаний недійсним за позовом заінтересованої особи. Законодавець прямо не встановлює, хто належить до цієї категорії, проте як свідчить судова практика, зацікавленою особою може бути виключно особа, чиї спадкові права порушені у зв’язку із укладанням заповіту. Це можуть бути спадкоємець за законом (діти померлої особи, її чоловік чи дружина, батьки, інші родичі, передбачені цивільним законодавством), спадкоємець за іншим заповітом (будь-яка особа, яка була визначена спадкоємцем в інших заповітах), відказоодержувач (особа, на користь якої здійснено заповідальний відказ).

Юридичні наслідки заповіту настають лише після смерті особи, яка склала заповіт. А тому оскаржити заповіт можна лише після смерті заповідача. Для оскарження заповіту застосовується загальний строк позовної давності – 3  роки з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Для оскарження заповіту в суді необхідно звернутися з позовом до районного суду. Оскаржити можна заповіт цілком, так і його окремі умови, якщо ці умови суперечать закону.

Багато декларантів придбали або мають намір придбати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), у тому числі й військові. Вони є цінними паперами, а отже інформацію про них необхідно зазначати в декларації.

Відповідно до п.179.10 Податкового кодексу України платник податку має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань щодо заповнення його річної податкової декларації, а контролюючий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням. Приклади заповнених форм декларації про майновий стан та доходи можете знайти:

• на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України: https://tax.gov.ua/;
• Сервіс "Пульс" Державної податкової служби України: 0800-501-007.

ОВДП (Облігації внутрішніх державних позик України) — державні боргові цінні папери, які випускає Міністерство фінансів України. Мінфін використовує ОВДП, щоб залучити додаткові грошові ресурси на потреби бюджету. Номінальна вартість ОВДП становить 1000 грн., також може бути визначена в іноземній валюті.

На державному рівні досі відсутнє регулювання надання грошової допомоги або компенсації у звʼязку з пораненням або смертю цивільної особи внаслідок військових дій, але органи місцевого самоврядування реагують та впроваджують виділення коштів з бюджету територіальних громад для надання такої допомоги.

Для того, щоб отримати фінансову допомогу у разі поранення або загибелі цивільної особи через військові дії, перш за все, необхідно переконатися, що у даній територіальній громаді наразі проводиться виплата такої допомоги. Це можна зробити, перевіривши офіційний веб-сайт міської/сільської ради або звернувшись до органу соціального захисту населення за місцем проживання.

Якщо виплата допомоги проводиться, необхідно звернутися до органу соціального захисту населення з заявою та наступними документами:

1. паспорт;
2. індивідуальний податковий номер (ІПН);
3. реквізити банківського рахунку у форматі IBAN;
4. довідка ВПО (у разі реєстрації постраждалого заявника як ВПО);
5. медична довідка із зазначенням причинно-наслідкового зв’язку поранення та ступеню тяжкості травми (у випадку травмування або поранення цивільної особи);
6. лікарське свідоцтво про смерть із зазначенням причини смерті (у випадку загибелі цивільної особи);
7. свідоцтво про смерть (у випадку загибелі цивільної особи);
8. документ, що підтверджує родинний зв’язок (у випадку поранення дитини або загибелі цивільної особи);

Вищенаведений перелік носить ознайомчий характер і у кожній громаді може фактично відрізнятися. Рекомендуємо додатково уточнювати у своєму органу місцевого самоврядування.

Розмір та порядок надання фінансової допомоги у звʼязку з пораненням або смертю цивільної особи затверджується рішенням відповідного органу місцевого самоврядування. Знайти його можна на офіційному веб-сайті міської/сільської ради.

Основні права осіб з інвалідністю є незмінними і в період дії воєнного стану. Люди з інвалідністю мають право на:

1. Соціально-побутове та медичне забезпечення (грошові виплати, безоплатне придбання лікарських засобів, позачергове обслуговування);
2. Пільговий проїзд (Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі).);
3. Пільги при оплаті житлово-комунальних послуг;

В умовах воєнного стану людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають позачергово. У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Законодавство передбачає додаткові гарантії для осіб з інвалідністю:

• за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігають місце роботи/посаду та середню заробітну плату на весь період до відновлення працездатності;
• за бажанням працівника або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації йому можна встановити режим роботи на умовах неповного робочого дня/тижня та пільгові умови праці.

Якщо працівник не може виконувати попередню роботу, роботодавець зобов’язаний організувати його навчання, перекваліфікацію та працевлаштування відповідно до рекомендацій МСЕК.

Подологія є медичною наукою, в сферу якої входить вивчення, діагностика та розробка методів лікування захворювань стоп, нігтів і шкіри ніг. Напрямок не є вузьким, оскільки об’єднує хірургію, дерматології, ендокринології та навіть ортопедію.