Бронювання співробітників

Роз’яснення поняття «бронювання»

Закріплює поняття та особливості бронювання Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» . Простими словами бронювання являє собою відстрочку працівників певних органів, підприємств, організацій, установ (їх перелік міститься в цьому ж законі) від призову на військову службу під час мобілізації. Вони можуть продовжувати виконувати свої посадові обов’язки у разі включення їх до списків.

Кого можна забронювати?

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Які саме компанії можуть бронювати?

Порядок та критерії визначення перелічених вище організацій, установ міститься в постанові КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Загалом можливістю бронювати працівників наділені:

1. компанії, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення); 
2. компанії, які забезпечують потреби ЗСУ та інших військових формувань; 
3. компанії, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.  

Слід звернути увагу на те, що бізнесом, який забезпечує потреби ЗСУ, можуть вважатися лише ті компанії, що мають відповідний укладений державний контракт (договір).  Для визначення критично важливих компаній встановлена низка критеріїв, а саме: 

• загальна сума сплачених компанією податків, зборів та платежів (крім митних платежів) протягом звітного податкового року перевищує еквівалент €1,5 млн; 
• сума надходжень компанії в іноземній валюті (крім кредитів і позик) за звітний податковий рік перевищує еквівалент €32 млн;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади (для визначення цього уповноваженими органами встановлюються окремі критерії);
• відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
• середня заробітна плата застрахованих працівників компанії за останній календарний квартал є не нижчою, ніж середня заробітна плата у відповідному регіоні за IV квартал 2021 року (за даними Держстату);
• компанія є резидентом «Дія.City».

Для отримання статусу критично важливої компанія повинна відповідати як мінімум трьом з названих критеріїв.  

Кого заборонено бронювати?

Головнокомандувач ЗСУ ухвалив рішення щодо заборони бронювання військовозобовʼязаних, які мають військово-облікові спеціальності: рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140. 143,144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569. офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08. 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47,49, 50, 52, 53, 54, 70, 90. 

Хто може подавати документи на бронювання та в якому порядку?

Керівники підприємств, установ та організацій подають пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобовʼязаних до районних у місті Києві державних адміністрацій, обґрунтувавши в супровідному листі необхідність надання відстрочки працівникам для виконання завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших формувань та населення в умовах правового режиму воєнного стану.

Пропозиції подаються за формою згідно з вищезгаданою постановою КМУ. Районні в місті Києві державні адміністрації направляють опрацьовані пропозиції до Міністерства оборони України на погодження. Після погодження Міністерства оборони України направляють їх до Київської міської військової адміністрації для подальшого направлення до Міністерства економіки України.

Витяг з наказу Міністерства економіки про бронювання конкретних військовозобовʼязаних доводиться у порядку, визначеному вказаною постановою КМУ.

Відповідальність за достовірність наданих документів

За віднесення посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню і працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), до переліків посад професій тa визначення обсягів бронювання військовозобов'язаних несуть відповідальність керівники зазначених органів, підприємств, установ та організацій, які подали вiдповiднi пропозиції.

Чи можна забронювати всіх працівників?

Відповідь на це питання залежить від великої кількості фактичних обставин. По-перше, бронювати можна: виключно військовозобов’язаних, тобто осіб, які перебувають в запасі, та виключно власних працівників, тобто осіб, з якими компанія перебуває у трудових відносинах. 

Отже, не вдасться забронювати тих осіб, які не підпадають під категорію військовозобов’язаних (наприклад, не перебувають у запасі, досягли граничного віку перебування в запасі тощо) та осіб, які не працевлаштовані в компанії (наприклад, тих, хто виконує роботи чи надає послуги за договором підряду/договором про надання послуг тощо). 

По-друге, Порядком бронювання передбачена обмежена кількість осіб, що може бути заброньована, а саме – не більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників відповідного органу або компанії. 

Однак необхідно вміти правильно визначати цю кількість, враховуючи наступне: 

• 50% рахується не від загальної кількості усіх працівників, а виключно від кількості військовозобов’язаних; 
• державні органи та органи місцевого самоврядування можуть забронювати 50% своїх військовозобов’язаних працівників на додаток до осіб, які підлягають бронюванню за такими органами незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності (такі особи будуть розглянуті далі);
• обмеження у 50% не застосовується для таких категорій суб’єктів, як компанії паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, а також спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• інші компанії, у разі наявності обґрунтованої потреби, можуть забронювати понад 50% своїх військовозобов’язаних працівників. 

Водночас, як зазначалося вище, передбачені також категорії працівників, які підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності, а саме:

1. для державних органів – військовозобов’язані, які обіймають посади державної служби категорій А та Б, керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, а також працівники патронатних служб;
2. для органів місцевого самоврядування – військовозобов’язані, які обіймають посади першої – четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування;
3. для компаній, яким встановлено мобілізаційні завдання, компаній, що забезпечують потреби ЗСУ, а також критично важливих компаній – військовозобов’язані керівники таких компаній та їх заступники;
4. працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго;
5. працівники спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, представництв міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.