Мене цікавить, чи може суд вважати доказом винуватості особи її зізнання під час слідства, якщо ця особа пізніше відмовляється від своїх слів і стверджує, що зізнання було отримано під тиском?
Я хочу дізнатись, чи можна вважати військовослужбовця винним у зловживанні впливом, якщо він лише обіцяв допомогти у вступі до ДФТГ, але не мав наміру виконати обіцянку? Чи потрібно довести, що він дійсно мав вплив на посадових осіб командування Сил територіальної оборони ЗСУ?
Мене цікавить, чи може людина бути притягнута до відповідальності за неправдиві заяви про наявність певних документів чи ступенів, як у випадку з прем'єром Франції Лекорню, якого звинуватили у брехні про магістерський диплом?
Якщо я знаю, що мій знайомий хоче незаконно перетнути кордон, але не допомагаю йому безпосередньо, однак можу знати про тих, хто займається організацією таких схем, чи вважатимусь я співучасником злочину згідно з ч. 3 ст. 332 КК України?
У статті йдеться про те, що 20-річна студентка була засуджена за наркоторгівлю. Вона визнала себе винною у судовому засіданні та пояснила, що погодилася на цю діяльність, оскільки шукала роботу. Чи означає це, що її дії були вимушеними і вона не повинна бути притягнута до відповідальності?
Стаття 62 Конституції України говорить, що особа вважається невинуватою доти, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Як це працює на практиці? Чи означає це, що я маю сам збирати докази своєї невинуватості, якщо проти мене відкрито кримінальну справу?