Оформлення закордонного паспорта в консульстві: межі повноважень та підстав
Доброго дня! Прошу надати консультацію щодо отримання адміністративної послуги з обміну закордонного паспорта в закордонній дипломатичній установі (ЗДУ). Обставини: Я є громадянкою України. Тривалий час (з 2016 по кінець 2022 року) я законно проживала на території держави, визнаної агресором, на підставі офіційних дозволів на проживання (відповідні відмітки наявні в закордонному паспорті). Також перебуваю у шлюбі з громадянином цієї держави (прізвище не змінювала). З 2023 року постійно проживаю та працюю в іншій країні. Прошу надати юридичне роз'яснення з наступних питань: Чи є перелік підстав для відмови у видачі закордонного паспорта (згідно з Постановою КМУ №152) вичерпним? Чи може факт проживання в країні-агресорі в минулому бути законною підставою для відмови або затримки видачі документа понад встановлений термін? Якими нормами права обмежені повноваження консула щодо збору інформації, яка не передбачена заявою-анкетою (питання про політичні погляди, деталі приватного життя, родичів чоловіка тощо)? Чи зобов'язана я надавати пояснення щодо мого перебування в країні-агресорі до 2022 року, якщо це перебування було легальним? У разі усної відмови у прийомі документів через «необхідність додаткових перевірок СБУ», чи маю я право вимагати письмове рішення про відмову або зупинення розгляду згідно з Законом «Про адміністративну процедуру»? На які норми Конституції та законів України варто посилатися для захисту від психологічного тиску та запобігання перевищенню повноважень посадовою особою? Наперед дякую за фахову допомогу.
Прочитати повне питання