Порядок скасування арешту майна визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Для скасування арешту майна боржнику необхідно подати письмову заяву до виконавчої служби, дану заяву складає та подає адвокат. Заява повинна містити докази, які підтверджують підстави для скасування, наприклад, докази погашення боргу або докази правового захисту, докази незаконного накладення арешту, та інші.

Виконавча служба розгляне заяву та прийме рішення про скасування арешту майна. У разі негативного рішення адвокат має право оскаржити рішення у вищій інстанції.

Важливо зазначити, що для скасування арешту майна існують строки, які не можуть бути порушені та заява має бути складена та подана відповідно до норм чинного законодавства. У разі неподання боржником заяви у зазначений строк або неприйняття виконавчою службою рішення у зазначений строк арешт майна не скасовується. Скасування арешту майна є важливою судовою процедурою, яка може мати значні наслідки для особи.

В період дії воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню в разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Така вимога діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 p. Nº 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Пенсія призначається з дня подання заяви, якщо: наданих документів достатньо для визначення права на пенсію, майбутній пенсіонер протягом трьох місяців надасть всі відсутні документи.

Ні. Сума розраховується на кожного члена сім'ї та складає 3 тисячі гривень на дитину чи людину з інвалідністю, і 2 тисячі – усім іншим.

Офлайн: Необхідно звернутися до органів соцзахисту за адресою проживання та скласти заяву про відмову від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Онлайн:Скасування статусу ВПО

Так. У застосунку та на порталі Дія можна змінити місце проживання. Щоб змінити місце проживання в застосунку Дія, Ви маєте бути старше 14 років або 18, якщо змінюєте місце проживання дитини. А також мати податковий номер та ID-картку або закордонний паспорт у Дії. Власники паспортів-книжечок можуть скористатися сервісом на порталі Дія.

Якщо диплом і/або додаток до диплома було видано в період із 2001 по 2014 рр., то відомості про нього в обов’язковому порядку зберігаються в електронному вигляді. 

Для того, щоб відновити диплом (одержати дублікат диплома та/або додатка до нього), необхідно подати письмову заяву до ВНЗ, яким було видано даний документ. Це можна зробити або особисто чи через уповноваженого представника. В такому випадку ВНЗ самостійно, без погодження із МОН України, виготовить і видасть дублікат.

У випадку, якщо заклад, де здобувалася вища освіта, був реорганізований, то слід звернутися до його правонаступника (мова йде про випадки приєднання, злиття або ліквідації ВНЗ).

В разі, якщо немає правонаступника чи ВНЗ не провадить освітню діяльність (було анульовано ліцензію, не відбулося переміщення із непідконтрольної території України), то заяву необхідно подавати до МОН України. Міністерство визначить заклад, де можна буде відновити диплом, тобто виготовить дублікат.

В заяві про видачу дубліката диплома необхідно зазначити наступне:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження особи, на ім’я котрої було видано диплом про вищу освіту;
• серію (за наявності), номер, ким та коли було видано документ, котрий посвідчує особу та підтверджує громадянство України, чи документ, котрий посвідчує особу й підтверджує її спеціальний статус;
• ІПН (за наявності);
• місце проживання, номер телефону (за наявності) особи, на ім’я котрої було видано документ про вищу освіту;
• найменування ВНЗ і рік його закінчення;
• назву диплома, дублікат котрого замовляється;
• найменування спеціальності, причину замовлення дубліката документа про вищу освіту;
• інші відомості, які особа, на ім’я котрої було видано документ про вищу освіту, вважає суттєвими задля одержання дубліката.

Відновленням документів займається ЦНАП чи нотаріус. Проте спершу потрібно поінформувати поліцію про втрату документів.

Алгоритм дій:

1. Написати заяву до поліції;
2. За бажанням можна опублікувати оголошення про втрату документів в місцевих друкованих ЗМІ;
3. Звернутися до ЦНАПу і замовити дублікат свідоцтва про право власності;
4. Повторно звернутися до ЦНАПу, щоб провести реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості.

Після здійснення цих кроків адміністратор ЦНАП передасть документи державному реєстратору.

Необхідні документи:  

• Паспорт;
• ідентифікаційний номер;
• технічний паспорт;
• дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Процесуальну дієздатність (здатність звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів) мають особи, які досягли віку 14 років.

Якщо Вас мобілізували та направили як військовослужбовця до лав тероборони, то Ви вже не можете звільнитися за власним бажанням.

Звільнитись із ТрО під час воєнного стану можна за такими підставами:

• за віком (максимальний вік перебування на службі 60 років);
• за станом здоров’я: на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
• призначення судом покарання у формі позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
• за сімейним обставинами (якщо не висловили бажання продовжувати військову службу):
• виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років; хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок четвертого ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим ЛКК за встановленою формою, але якій не встановлено інвалідність;
• постійний догляд за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком МСЕК або ЛКК;
• резервісти за призовом та мобілізовані, якщо дружина (чоловік) із числа осіб з інвалідністю та/або один із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, а контрактники — здійснення постійного догляду за такими особами;
• опіка над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• постійний догляд за особою з інвалідністю I групи;
• постійний догляд за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком МСЕК або ЛКК потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, що можуть здійснювати такий догляд;
• військовослужбовці-жінки у зв’язку з вагітністю; перебуванням у відпустці для догляду за дитиною до 3 років; якщо дитина потребує домашнього догляду (не більш як до 6-річного віку);
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• утримують трьох та більше неповнолітніх дітей (мобілізовані);
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• за власним бажанням (лише іноземці та особи без громадянства, що служать за контрактом).