Доброго дня!

Вітаю! Відповідно до п.5 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю:

"Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності".

Звільняти працівника за цією підставою є правом, а не обов'язком роботодавця.

Якщо роботодавець обрав шлях звільнення працівника, він має врахувати такі нюанси.

1. Припинення трудових відносин за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП можливе тільки в період непрацездатності працівника.
2. Непрацездатність працівника, що звільняється, повинна тривати більше 4 місяців поспіль. Якщо працівник вийшов на роботу хоча б на один день або між лікарняними листами взяв щорічну відпустку, відпустку за власний рахунок тощо, перебіг 4-місячного строку переривається.
3. Підсумовувати періоди неявки на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, тривалість яких менше 4 місяців, не можна.
4. 4-місячний період, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП, повинен закінчитися повністю. Його закінченням слід вважати відповідний день четвертого місяця з моменту, коли працівник не з’явився на роботі через хворобу. Відповідно звільнити працівника можна з першого дня п’ятого місяця непрацездатності відповідно до лікарняного листа.
5. Відсутність на робочому місці протягом 4 місяців обов’язково має бути підтверджена листками непрацездатності (!) (а не, наприклад, довідками).
6. У 4-місячний період непрацездатності не можна включати відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

Роботодавець не може законно вимагати працівника виходити на роботу під час оплачуваної щорічної відпустки без його згоди, оскільки відпустка – це період відпочинку. Роботодавець може відкликати зі щорічної відпустки лише за згодою працівника та в певних випадках (наприклад, для усунення наслідків надзвичайної ситуації). Працювати під час відпустки можна лише за взаємною згодою сторін та на умовах неповного робочого часу, або ж достроково припинивши відпустку, що оформлюється заявою та наказом.