У Верховній Раді вже зареєстровано два законопроєкти, які передбачають рекодифікацію Цивільного кодексу. Вони стосуються першої та другої книг документа. 22 жовтня 2025 року депутати ухвалили за основу законопроєкт №14056 (перша книга), а 5 листопада 2025 року — законопроєкт №14057 (друга книга).
Інші книги Кодексу, з третьої по дев’яту, поки не зареєстровані, але їхні тексти вже оприлюднені для громадського обговорення.
Одні з найважливіших змін стосуються спадкового права. Його норми планують перенести з книги шостої до книги сьомої та суттєво оновити. Зокрема, до складу спадщини зможуть входити цифрові активи — наприклад, цифрові об’єкти чи права, якщо інше не заборонено законом або правилами користування. Також може змінитися черговість спадкування за законом:
- Друга черга — онуки спадкодавця (навіть якщо їхні батьки живі).
- Третя черга — рідні брати та сестри, а також дід і баба з обох боків.
- Четверта черга — рідні дядьки та тітки.
- П’ята черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років.
- Шоста черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці, які не були членами сім’ї.
Утриманцями вважатимуться неповнолітні або непрацездатні особи, які щонайменше п’ять років отримували від спадкодавця матеріальну допомогу як основне або єдине джерело існування.
Особи, які вчинили умисне вбивство спадкодавця або інших потенційних спадкоємців, а також замах на їхнє життя, втратять право на спадкування.
Прийняття спадщини або відмова від неї відбуватиметься лише через заяву нотаріусу. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву, не проживав разом зі спадкодавцем і не належить до соціально вразливих категорій, він вважатиметься таким, що спадщину не прийняв.
Спадкове майно можна буде ділити за домовленістю або через суд. Договір про поділ спадщини укладатиметься письмово та обов’язково посвідчуватиметься нотаріально.
Окремою новинкою стане запровадження управління спадщиною, до складу якої входять корпоративні права. До отримання спадкоємцями свідоцтв нотаріус призначатиме одного управителя. Ним може бути:
- спадкоємець;
- виконавець заповіту;
- особа, визначена в заповіті;
- інша особа за договором управління.
