Яким чином можна захистити свої права, якщо мене підозрюють у скоєнні...?

Найперше, що потрібно зробити - це заявити про своє право на захисника, для отримання професійної правової допомоги.

Підозрюваний, має право:

1. знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
2. бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені КПК України, а також отримати їх роз’яснення;
3. на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК України та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги;
4. не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
5. давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
6. вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
7. у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 КПК України;
8. збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
9. брати участь у проведенні процесуальних дій;
10. під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
11. застосовувати з додержанням вимог КПК України технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
12. заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
13. заявляти відводи;
14. ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК України , та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 КПК України;
15. одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
16. оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України;
17. вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
18. користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
19. підозрюваний, який є іноземцем і тримається під вартою, має право зустрітися з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язує забезпечити адміністрація місця ув’язнення.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується:

1. До особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,— виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2. До раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3. До раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років,— виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4. До раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5. До раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6. До особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ КПК України або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Допит є процесуальною дією, регульованою кримінально-процесуальними нормами, і є інформаційно-психологічним процесом комунікації між учасниками, спрямованим на отримання інформації про факти, які відомі особі, що піддається допиту, і мають значення для встановлення істини у справі.

Згідно зі статтею 224 КПК України, допит проводиться на місці проведення досудового розслідування або в іншому місці за згодою особи, яку планують допитати. Кожен свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.

Допит не може тривати без перерви більше ніж дві години, і загалом не може перевищувати восьми годин на день.

Перед проведенням допиту особа ідентифікується, їй пояснюються її права, а також процедура проведення допиту. У разі допиту свідка, йому наголошується на кримінальній відповідальності за відмову від надання показань або надання завідомо неправдивих показань, а потерпілому - за надання завідомо неправдивих показань. За необхідності може залучатись перекладач.

Обвинувальний акт складається слідчим, після чого його затверджує прокурор. Прокурор також може скласти обвинувальний акт у випадку незгоди з актом, складеним слідчим.

У складі обвинувального акта повинні міститися обов'язкові відомості, передбачені КПК, зокрема:

• особові дані обвинуваченого та потерпілого;
• виклад фактичних обставин злочину, вважаних прокурором доведеними, правова кваліфікація злочину з посиланням на положення КК та формулювання обвинувачення;
• обставини, які загострюють або пом'якшують покарання;
• розмір завданої збитку кримінальним правопорушенням;
• витрати на залучення експертів.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він самостійно склав акт.

До обвинувального акта додаються:

• реєстр матеріалів досудового розслідування;
• цивільний позов, якщо такий був поданий;
• підписна розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта та інших документів;
• інші визначені документи.

Прокурор зобов'язаний надати копію обвинувального акта підозрюваному, його адвокату та законному представнику, підтверджуючи це своїм підписом.

Обвинуваченим (підсудним) в Україні є особа, щодо якої обвинувальний акт переданий до суду.

Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК.

Судовий розгляд проводиться лише в рамках обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті.