Заповіт оспорюється і може бути визнаний недійсним за позовом заінтересованої особи. Законодавець прямо не встановлює, хто належить до цієї категорії, проте як свідчить судова практика, зацікавленою особою може бути виключно особа, чиї спадкові права порушені у зв’язку із укладанням заповіту. Це можуть бути спадкоємець за законом (діти померлої особи, її чоловік чи дружина, батьки, інші родичі, передбачені цивільним законодавством), спадкоємець за іншим заповітом (будь-яка особа, яка була визначена спадкоємцем в інших заповітах), відказоодержувач (особа, на користь якої здійснено заповідальний відказ).
Юридичні наслідки заповіту настають лише після смерті особи, яка склала заповіт. А тому оскаржити заповіт можна лише після смерті заповідача. Для оскарження заповіту застосовується загальний строк позовної давності – 3 роки з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Для оскарження заповіту в суді необхідно звернутися з позовом до районного суду. Оскаржити можна заповіт цілком, так і його окремі умови, якщо ці умови суперечать закону.