На сьогоднішній день, статтею 7 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлюються вимоги щодо несумісності відносно діяльності адвоката, зокрема, однією з яких є військова або альтернативна (невійськова) служба. Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №124 затверджено Роз’яснення з питань, що виникають при мобілізації та призову на військову службу осіб, які здійснюють адвокатську діяльність. Відповідно до даного розʼяснення адвокат не має права здійснювати адвокатську діяльність під час проходження військової служби, в тому числі на умовах мобілізації. Порушення цього обмеження є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, у разі мобілізації адвоката, він зобовʼязаний зупинити своє право на зайняття адвокатською діяльністю.
З приводу цього у Верховній Раді зареєстровано законопроект 11014 про внесення змін до статті 7 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо уточнення підстав несумісності з діяльністю адвоката. Пропонується уточнити в статті 7 Закону про адвокатуру підстави несумісності здійснення адвокатської діяльності, а саме встановити, що несумісною з діяльністю адвоката є військова служба за контрактом або альтернативна (невійськова) служба.
Ця ситуація, як зазначають депутати, порушує вимоги щодо гарантій адвокатської діяльності, оскільки зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю буде зумовлено не безпосереднім бажанням та діями адвоката, а діями державних органів, які призвали його в умовах мобілізації. Вказану проблему було тимчасово вирішено Радою адвокатів України, яка відповідно до свого рішення від 3 березня 2022 року №24 встановила, що у період воєнного стану не вважатиметься порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами та не застосовувати таку підставу для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.