У мирний час законодавство могло суворо покарати порушників обов’язку щодо сплати робітникам зарплати. Зокрема:
- адміністративну відповідальність (на посадовців підприємства чи ФОПів накладався штраф у сумі від 510 до 1 700 гривень, відповідно до ст. 41 КУоАП);
- фінансові санкції (6 700 гривень за порушення строків не більше, ніж на місяць, а у разі більшого прострочення виплати — 20 100 гривень, згідно зі ст. 265 КЗпП);
- кримінальну відповідальність (штраф на керівництво підприємства у розмірі від 8 500 гривень до 17 000 гривень або виправні роботи строком до двох років, або позбавлення волі на такий самий строк, враховуючи позбавлення права на певні посади чи діяльність строком до трьох років).
На період дії воєнного стану жодна з цих санкцій не працює, але це не скасовує обов’язку роботодавця вчасно забезпечувати підлеглих зарплатою.