Перш за все потрібно узаконити трудові відносини із працівниками, а отже укласти відповідно до та дотримуючись усіх вимог глави 3 Кодексу законів про працю трудовий договір. Щодо того, що можна укладати цивільно-правовий договір із працівниками будьте обережні, бо якщо працівник виконуватиме роботу за графіком, в робочий час повинен буде бути постійно на місці, роботу виконуватиме не разово, а на постійній основі, ви платитимете йому власне за процес, а не за результат, то ви ризикуєте нести відповідальність за порушення положень Кодексу законів про працю.
Особливою вашої уваги потребують неповнолітні наймані працівники. Особливості та вимоги до праці неповнолітніх регламентуюються в главі 8 Кодексу законів про працю. Приміром, не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Але за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Зверніть увагу і на розміри заробітної плати, адже при укладенні трудового договору роботодавець зобов’язується виплачувати заробітну плату, не нижчу від розміру, який щороку встановлюється законом про Державний бюджет. Приміром на 2023 рік мінімальна заробітна плата становить - 6700 грн.
При виплаті заробітної плати або виплат за цивільно-правовим договором підприємство/підприємець утримує та перераховує до бюджету податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованих сум). Підприємство/підприємець також зобов’язані при виплаті зарплати найманим працівникам чи винагороди за цивільно-правовими договорами утримувати та переказувати до бюджету єдиний соціальний внесок. (22% від нарахованих сум). Якщо працівникові нараховується зарплата, що є меншою за мінімальну, тo в більшості випадків доведеться нарахувати страховий внесок до розміру мінімального внеску (він – такий самий, як і розмір ЄСВ, який сплачують за себе платники єдиного податку).