Правове забезпечення сурогатного материнства є одним із законодавчо не врегульованих й найскладніших питань у галузі сімейного права України. Його актуальність обумовлена відсутністю достатнього нормативного регулювання здійснення процедури сурогатного материнства в Україні та необхідністю вирішити проблеми, що виникають на практиці під час реалізації програми сурогатного материнства.
Незважаючи на те, що сурогатна мати виношує та народжує дитину, вона не має генетичного зв'язку з дитиною та відповідно до закону не має жодних батьківських прав щодо дитини. Закон визначає, що батьками дитини, народженої із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, є подружжя, генетичний матеріал яких використовується для зачаття. Тому саме біологічні батьки мають забрати дитину з пологового будинку, зареєструвати її народження, надати прізвище та ім'я. У свідоцтві про народження дитини батьками зазначаються саме біологічні батьки, будь-яких відомостей про сурогатну матір або спосіб народження дитини у свідоцтві не міститься. У свою чергу, сурогатна мати не має права залишити дитину собі, якщо вона захоче це зробити після народження дитини. Інакше її дії будуть оскаржені в суді. Тому в договорі з сурогатною матір'ю зазвичай передбачені санкції (наприклад, у виді штрафу) за порушення жінкою його умов. Крім того, сурогатна мати не має права оспорити материнство в суді.