Процес повернення активів є багатоетапним, комплексним, тривалим, пов’язаним з правовими системи країн та різними законодавчими базами і правовими традиціями, а отже вимагає тісної взаємодії на багатьох рівнях. Це пояснюється тим, що схеми, які, використовуються при виведенні активів, пов’язані із складними фінансовими операціями, які здійснюються через фінансові установи різних іноземних держав з використанням десятків фіктивних компаній, зареєстрованих в іноземних юрисдикціях. Відповідно, виявлення, розслідування і доведення повного ланцюга фінансових операцій з незаконними активами та встановлення їх кінцевого знаходження вимагає великої кількості слідчих дій, експертиз та десятків запитів про міжнародно-правову допомогу. Не існує єдиного підходу функціонування механізму повернення активів в національній та міжнародній площині, але ґрунтуючись на успішному досвіді інших країн, таких як Швейцарія, Велика Британія, Канада та інші, можна стверджувати, що повернення активів вимагає комплексного законодавчого регулювання, злагоджених дій національних органів влади та ефективного міждержавного співробітництва.