Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Воєнні злочини

Воєнний злочин — це порушення законів і звичаїв війни. Воєнні злочини є одним із видів міжнародних злочинів разом зі злочином агресії, злочинами проти людяності та геноцидом. Ці злочини належать до сфери виключно міжнародного кримінального права. Загальний перелік воєнних злочинів закріплений у Римському статуті:

Серйозні порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, а саме будь-яке з таких діянь проти осіб або майна, що охороняються відповідно до положень відповідної Женевської конвенції:

• умисне вбивство осіб;
• тортури чи нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти над особами;
• умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень або шкоди здоров’ю осіб;
• незаконне, безглузде та великомасштабне знищення та привласнення майна, не викликане військовою необхідністю;
• примус військовополоненого або іншої захищеної особи до служби у збройних силах ворожої держави;
• умисне позбавлення військовополоненого або іншої захищеної особи права на справедливе і нормальне судочинство;
• незаконна депортація чи переміщення чи незаконне позбавлення волі;
• взяття заручників.

Інші серйозні порушення законів та звичаїв, які застосовуються у міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, а саме будь-яке з таких діянь:

• умисні напади на цивільне населення як таке або окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у військових діях;
• умисні напади на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є військовими цілями;
• умисне завдання ударів по персоналу, об’єктам, матеріалам, підрозділам або транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги або в місії з підтримання миру відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй, доки вони мають право на захист, яким користуються цивільні особи або цивільні об’єкти за міжнародним правом збройних конфліктів;
• умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об’єктам або великої, довгострокової та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, і заподіяна шкода буде явно несумісною з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою;
• напад на незахищені і такі, що не є військовими цілями, міста, села, житла або будівлі або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів;
• вбивство або поранення комбатанта, який, склавши зброю або не маючи більше засобів захисту, беззастережно здався;
• неналежне використання прапора парламентера, прапора або військових знаків розрізнення та форми ворога або Організації Об’єднаних Націй, а також відмітних емблем, встановлених Женевськими конвенціями, наслідком якого є смерть або заподіяння шкоди особи;
• переміщення, прямо чи опосередковано, окупуючою державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію або депортація або переміщення населення окупованої території або окремих частин його в межах або за межі цієї території;
• умисне завдання ударів по будівлям, що використовуються для цілей релігії, освіти, мистецтва, науки або благодійності, історичним пам’ятникам, госпіталям та місцям зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є військовими цілями;
• заподіяння особам, які перебувають під владою протилежної сторони, фізичних каліцтв або здійснення над ними медичних або наукових експериментів будь-якого роду, які не виправдані необхідністю медичного, зуболікувального або госпітального лікування відповідної особи та не здійснюються в її інтересах і можуть спричинити смерть або серйозно загрожують здоров’ю такої особи чи осіб;
• віроломне вбивство чи поранення осіб, що належать до ворожої нації чи армії;
• заява про те, що пощади не буде;
• знищення або захоплення майна ворога, за винятком випадків, коли таке знищення або захоплення диктується військовою необхідністю;
• оголошення скасованими, зупиненими чи недопустимими у суді прав та позовів громадян протилежної сторони;
• примус громадян протилежної сторони до участі у військових діях проти їхньої власної країни, навіть якщо вони перебували на службі воюючої сторони до початку війни;
• розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо воно захоплене штурмом;
• застосування отрути або отруєної зброї;
• застосування задушливих, отруйних або інших газів та будь-яких аналогічних рідин, матеріалів або засобів;
• застосування куль, які легко розриваються або сплющуються в тілі людини, таких як оболонкові кулі, тверда оболонка яких не покриває всього сердечника або має надрізи;
• застосування зброї, боєприпасів та техніки, а також методів ведення війни такого характеру, що спричиняють надмірні пошкодження або непотрібні страждання або є невибірковими за своєю суттю, в порушення норм міжнародного права збройних конфліктів, за умови, що така зброя, такі боєприпаси, така техніка та такі методи ведення війни є предметом всеосяжної заборони та включені у додаток до Римського Статуту;
• посягання на особисту гідність, зокрема принизливе та образливе поводження;
• зґвалтування, навернення в сексуальне рабство, примус до проституції, примусова вагітність, як вона визначена у пункті 2 (f) статті 7 Римського Статуту, примусова стерилізація та будь-яка інша форма сексуального насильства, що також є серйозним порушення Женевських конвенцій;
• використання присутності цивільної особи або іншої захищеної особи для захисту від військових дій певних пунктів, районів або збройних сил;
• навмисне завдання ударів по будівлям, матеріалам, медичним установам та транспортним засобам, а також персоналу, що використовують відповідно до міжнародного права відмітні емблеми, встановлені Женевськими конвенціями;
• умисне вчинення дій, спрямованих на голодування цивільного населення, як способу ведення війни шляхом позбавлення цивільного населення необхідних для виживання предметів, включаючи умисне створення перешкод для надання допомоги, як це передбачено у Женевських конвенціях;
• набір або вербування дітей віком до п’ятнадцяти років до складу національних збройних сил або їх використання для активної участі у бойових діях.

В українському законодавстві немає визначення поняття “воєнний злочин”, але деякі злочини можна віднести саме до воєнних. Серед них:

• мародерство;
• насильство над населенням у районі воєнних дій;
• погане поводження з військовополоненими.

Отже, воєнні злочини це порушення законів і звичаїв війни. Це означає, що ці злочині можуть бути вчинені тільки на війні.

Військові злочини

Військовий злочин — злочин, вчинений при несенні служби в конкретній армії конкретної країни.  У Кримінальному кодексі України виділяють кілька груп злочинів, які можуть вчиняти військові.

Військові злочини, передбачені Кримінальним кодексом України:

• невиконання наказу командира (начальника), якщо воно спричинило тяжкі наслідки;
• опір начальникові, а також іншій особі, яка виконує покладені на неї обов’язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов’язків;
• погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові, або знищенням чи пошкодженням його майна у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби;
• порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства;
• самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу;
• дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу;
• ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману;
• викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства;
• умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна;
• необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна;
• втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання;
• порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для довкілля;
• порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини;
• порушення правил польотів або підготовки до них;
• порушення правил кораблеводіння;
• порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання;
• порушення правил несення прикордонної служби;
• порушення правил несення бойового чергування;
• порушення статутних правил внутрішньої служби;
• розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості;
• недбале ставлення до військової служби;
• бездіяльність військової влади;
• перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень;
• здача або залишення ворогові засобів ведення війни;
• залишення гинучого військового корабля;
• самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю;
• добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість;
• добровільна участь військовослужбовця, який перебуває в полоні, у роботах, що мають військове значення, або в інших заходах, які завідомо можуть заподіяти шкоду Україні або союзним з нею державам, за відсутності ознак державної зради;
• насильство над іншими військовополоненими або жорстоке поводження з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого;
• вчинення військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, з корисливих мотивів або з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога;
• мародерство;
• насильство над населенням у районі воєнних дій;
• погане поводження з військовополоненими, яке мало місце неодноразово, або пов’язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поранених, а також недбале виконання обов’язків щодо хворих і поранених особами, на яких покладено їх лікування і піклування про них, за відсутності ознак більш тяжкого злочину;
• незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею;
• образа честі і гідності, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна військовослужбовцю, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, його близьким родичам чи членам сім’ї;

Отже, воєнні злочини стосуються порушення загальних, міжнародно-правових приписів щодо правил та законів ведення бойових дій, а поняття військового злочину має суто внутрішньодержавний характер, і має виключно локальний формат, який проявляється у визначенні кримінальних правопорушень проти встановленого законодавством України порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.