Що змінюється в законодавстві при євроінтеграції?

Нині на порядку денному стоїть адаптація національного законодавства Україні до європейського правового простору, поглиблення інтеграції українського бізнесу до ринків ЄС, практичне запровадження «безвізів» у різних сферах, подальша секторальна інтеграція. Сприятиме успішному просуванню України на європейському шляху реалізація базових реформ, передбачених Угодою про асоціацію, а також виконання пакета рекомендацій Єврокомісії, що є передумовою започаткування переговорів про вступ.

Ключовими для євроінтеграції є три сфери – судова реформа, закон про медіа та закон про національні меншини.

Судова реформа.

Із семи вимог, які Україна має виконати для утримання статусу кандидата, перші дві стосуються саме судової гілки влади. Так, Єврокомісія наголосила на важливості:

• ухвалення та імплементації законодавства про процедуру добору суддів Конституційного суду України (КСУ), включно з процесом попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
• завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя (ВРП) Етичною радою та завершення відбору кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).

Для належного функціонування судової гілки влади ключовими є Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя, що відповідають, зокрема, за добір суддів та за призначення, звільнення й притягнення їх до дисциплінарної відповідальності відповідно. Наразі в Україні немає повноважної ВККС, а ВРП стала повноважною 12 січня 2023 року. До обох цих органів триває конкурс на заповнення вакантних посад.

Що стосується ВРП, Єврокомісія висунула вимогу завершити перевірку доброчесності кандидатів. Етична рада продовжує перевіряти на доброчесність та проводити співбесіди з кандидатами. Важливо, аби цей процес тривав і завершився призначенням усіх 21 члена ВРП. Тоді Етична рада завершить перевірку доброчесності кандидатів у ВРП, а вимоги Єврокомісії будуть виконані.

Отже, для вимоги №2 законодавча база наявна, а процедуру її виконання вже запущено. Наразі критично важливо довести до закінчення всі розпочаті конкурси й завершити їх гідними призначеннями. Адже саме від членів ВРП та ВККС залежатиме доля судової системи України на найближчі роки.

Закон про медіа.

Закон України «Про медіа» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text) запустив довгоочікувану реформу медіа сфери, по суті, створюючи конкурентний медіаринок з чіткими правилами. Це також важливий крок нашої інтеграції до ЄС – приведення законодавства у медіа сфері у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є однією з 7 рекомендацій Єврокомісії, які ми отримали зі статусом кандидата.

Закон про національні меншини.

Вимога ЄС стосувалася модернізації законодавства про нацменшини, тому що ЄС — це реформи заради демократії. Різні країни під час підготовки вступу до ЄС ухвалювали законодавство про забезпечення прав національних меншин, підтримку їхнього розвитку. В Україні до 01.07.2023 р. діяв Закон України «Про національні меншини». Йому не вистачало імплементаційних механізмів. Вдосконалений, на його заміну вступив в дію Закон України "Про національні меншини (спільноти)".Крім того, є дискусійні моменти з приводу організації освіти мовами нацменшин, зокрема Закону «Про освіту». За цим законом, у 2023 році закінчується перехідний період для переходу шкіл на українську мову навчання. Тому, скоріше за все, буде актуалізоване питання балансу мов у освіті, хоча національних меншин, які піднімають це питання, не так багато (говорячи про національні меншини, я маю на увазі меншини з країн ЄС, а не росіян). Свого часу росіяни дуже багато спекулювали про те, що під час децентралізації ліквідуються райони, закриваються школи, урізаються права нацменшин тощо. Але дослідження тої ж Ради Європи продемонстрували, що це не так. І у нас у законодавстві є відповідні запобіжники.

Ухвалення так званих "євроінтеграційних" законопроєктів має для України неабияку важливість. Наша країна, розпочавши рух до вступу в Євросоюз, для звершення цього процесу повинна буде повністю запровадити до свого законодавства положення EU acquis, тобто права ЄС. Обсяг законодавства, який Україні треба буде впровадити у рамках переговорів про членство – дуже великий. Зробити це без належних процедур, із "прискоренням у ручному режимі" та зі збереженням якості адаптації, видається нереалістичним.