Альтернативна служба
Що собою являє альтернативна служба
Альтернативна (невійськова) служба - це така діяльність, яку здійснюють замість проходження строкової військової служби і яка має на меті виконання обов’язку перед суспільством.
Врегульовує це питання та визначає так це поняття Закон України "Про альтернативну(невійськову) службу".
Хто має на неї право
На альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.
В основному це стосується громадян, які входять в певні релігійні організації, статутом яких заборонено своїм прихожанам брати в руки зброю.
Охочому проходити саме альтернативну (невійськову) службу потрібно подати документ, що підтверджує істинність цих переконань, наприклад, довідку від своєї релігійної громади з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї.
Зверніть увагу, що строк альтернативної служби є більшим за строк строкової у 1,5 разів. Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу.
Де проходять таку службу
Альтернативну службу проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.
Зміни у з'язку з воєнним станом в Україні
Альтернативна служба, а саме її застосування, є заміщенням проходження строкової військової служби в мирний час, заміна військової служби альтернативною (невійськовою) під час війни українським законодавством не передбачена.
Згідно з ч. 2 статті 35 Конституції України здійснення цього права (мається на увазі право сповідувати певну релігію і тому не брати до рук зброю, фактично перебувати на альтернативній службі) може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Але все-таки на практиці осіб, які належать до певних релігійних громад і які не можуть брати до рук зброю, а тому будуть вкрай неефективними під час виконання бойових завдань, можуть мобілізовувати до війська на відносно «мирні» посади, такі як кухарі, водії, інженери. Тобто такі мобілізовані можуть іншим способом послужити державі та народу України, виконуючи інші суспільно-корисні роботи та завдання.
