Відповідно до Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Крім того, вважається спільним також майно, що набуте в громадянському шлюбі.
Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також об'єктами спільної сумісної вважаються прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи) та речі придбані одним із подружжя для професійних занять - це можуть бути: музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка та інше.
Спільним майном подружжя не вважається майно, що є особистою приватною власністю, тобто яке належить лише одному з подружжя і на яке не поширюється сімейно-правовий принцип спільності майна подружжя. Згідно чинного законодавства України, таким майном вважається:
Крім того, також сюди відносяться кошти, такі як: премії, нагороди, які були одержані за особисті заслуги, страхові виплати, відшкодування за втрачену чи пошкоджену річ чи або за нанесення моральної шкоди.
Сімейним кодексом України визначено, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ майна подружжя є домовленістю між чоловіком та дружиною про порядок та умови розподілу рухомого та нерухомого майна, яке перебуває в їх спільній сумісній власності. Після укладання договору спільне майно розподіляється між подружжям, в результаті чого спільна власність на таке майно припиняється.
Подружжя може укладати договір про поділ майна в довільній формі, адже законом вона не встановлена. Цей договір є зручним способом для вирішення питання щодо поділу майна між колишнім подружжям з можливістю відступити від принципів рівності та самостійно встановити обсяг і перелік майна для кожного з них. Щоб договір про поділ майна визнався дійсним, мають бути дотримані такі вимоги:
Для уникнення в подальшому судових спорів з приводу розірвання або визнання недійсним договору про поділ майна подружжя, необхідно максимально узгодити всі важливі питання щодо поділу нерухомого та/або рухомого майна, переходу часток та/або майна, особливості оподаткування такого майна тощо.
Відповідно до Наказу Мінфіну України № 811 та пп. "е" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" , за посвідчення договору поділу майна державне мито справляється в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, незалежно від вартості, яка зазначена у договорі.
Поділ майна в судовому порядку є більш клопітким та займе не мало часу. Адже поділ майна подружжя в суді здійснюється в два етапи:
Детальніше почитати про цей спосіб та дізнатися всі нюанси про нього, ви можете в наступній статті.